У 2025/26 маркетинговому році український сектор вівса опинився в ситуації, коли внутрішні виробничі показники зменшилися, але зовнішній попит, навпаки, посилився. Попри скорочення площ під культурою, експортні відвантаження досягли найвищого рівня за останні 10 років, що дозволило ринку зберегти відносну рівновагу.
Зниження посівів безпосередньо вплинуло на валовий збір. За оцінками фахівців, він становить близько 360 тис. т. Водночас середня врожайність залишилася стабільною — приблизно 2,6 т/га, що свідчить про збереження технологічного рівня виробництва. В умовах меншої пропозиції кожна тонна зерна набуває більшої ваги для формування внутрішнього балансу та виконання зовнішніх контрактів.
Аналітики зазначають, що світова кон’юнктура не сприяє різкому підвищенню цін. За їхніми словами, глобальне виробництво вівса зросло до 24,9 млн т, а кінцеві запаси сягнули рекордних обсягів. Це обмежує потенціал подорожчання та створює додатковий тиск на ціноутворення. У таких умовах українським експортерам доводиться працювати в середовищі високої конкуренції та надлишкової пропозиції на світовому ринку.
Попри це, саме експорт став ключовим інструментом стабілізації внутрішнього ринку. За перші місяці сезону з України було відвантажено близько 40 тис. т вівса — це найвищий показник за десятиріччя. Основними напрямками збуту стали Туреччина з обсягом близько 24 тис. т та Індія, яка закупила 8,2 тис. т. Така структура поставок свідчить про розширення географії продажів і поступову переорієнтацію на нові ринки.
Окремий сегмент, що впливає на загальну картину, — переробка. Поступове відновлення виробництва вівсяних круп і пластівців, а також пожвавлення їх експорту сприяють поверненню зацікавленості з боку країн ЄС, Ізраїлю та держав Африки. Продукція з доданою вартістю дозволяє диверсифікувати канали реалізації та зменшувати залежність від торгівлі сирим зерном.
На ключових світових майданчиках ціни залишаються помірними. Зниження котирувань у Європі та Австралії поєднується з відносно стриманим впливом імпортної активності Китаю. Подальша динаміка ринку визначатиметься співвідношенням попиту і пропозиції, а для України вирішальним чинником залишатиметься здатність поєднувати внутрішнє споживання з експортними можливостями в умовах конкурентного глобального середовища.
