Україна розглядає можливість посилення своїх позицій на європейському ринку лісового посадкового матеріалу. Йдеться насамперед про вирощування та експорт саджанців основних деревних порід, серед яких сосна, дуб, ялина, ялиця та модрина. За попередніми оцінками, реалізація такої продукції за кордон може забезпечувати країні майже 5 млн євро виручки щороку, тоді як очікуваний прибуток здатен становити близько 2 млн євро.
У галузі наголошують, що розвиток сучасного лісового насінництва є одним із важливих напрямів відновлення та розширення лісового фонду. Крім екологічної складової, цей сектор дедалі частіше розглядають як перспективний сегмент економіки, здатний формувати нові виробництва та створювати робочі місця у регіонах.
Питання розвитку виробництва саджанців та перспектив виходу на ринок Євросоюзу обговорювали під час виїзної наради на Чернігівщині. Участь у заході взяли представники Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, народні депутати, а також представники Держлісагентства та ДП «Ліси України».
Сьогодні в країні функціонує дев’ять сучасних лісорозсадників, загальна потужність яких становить приблизно 14 млн сіянців на рік. Водночас до 2030 року цей показник планують збільшити більш ніж удвічі — до 30 млн одиниць посадкового матеріалу щорічно. Особливий акцент робиться на вирощуванні сіянців із закритою кореневою системою, адже така технологія забезпечує кращу приживлюваність рослин та дозволяє ефективніше проводити лісовідновлення.
У країнах Європейського Союзу щорічно виробляють близько 2,4 млрд саджанців, і значна частина цього обсягу припадає саме на рослини із закритою кореневою системою. Україна, зі свого боку, прагне зайняти частину цього ринку, оскільки має конкурентну собівартість вирощування посадкового матеріалу. При цьому внутрішня потреба держави у сіянцях із закритою кореневою системою оцінюється приблизно у 20 млн штук щороку, а потенційні обсяги експорту можуть додатково становити ще близько 10 млн.
Під час наради заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький зазначив, що розвиток лісонасіннєвих центрів є важливим елементом не лише для відновлення лісів, а й для економічного розвитку держави. За його словами, український посадковий матеріал має конкурентні переваги за собівартістю, тоді як попит на європейському ринку продовжує зростати. Також він повідомив, що паралельно триває робота над законодавчими змінами, які мають врегулювати земельні питання, діяльність підприємств після корпоратизації та створити прозорі умови для залучення інвестицій у галузь.
Окрему увагу учасники зустрічі приділили оновленню нормативної бази у сфері лісового господарства. Зокрема, йшлося про законопроєкт щодо лісових репродуктивних ресурсів та зміни до Лісового і Земельного кодексів України. Передбачається, що ці нововведення допоможуть спростити процедури користування землями лісогосподарського призначення, усунути юридичні колізії під час оформлення електронних лісорубних квитків і врегулювати роботу підприємств після реорганізації.
Крім того, обговорюється продовження строків оформлення речових прав на землі лісогосподарського призначення до 2035 року. У профільних структурах вважають, що стабільні та зрозумілі правила роботи можуть стати важливою умовою для розвитку сучасного лісового господарства та подальшого розширення експорту українських саджанців на європейський ринок.
