Українська олійно-жирова галузь зіткнулася з посиленням конкуренції на міжнародному ринку соняшникової олії. Особливо важливим напрямом для вітчизняних виробників залишається Азія, де українська продукція має традиційні ринки збуту, зокрема в Індії та Китаї. Однак останнім часом позиції України в цьому регіоні послабилися, тоді як інші країни нарощують виробництво та експорт.
Одним із головних завдань галузі тепер є відновлення постачань до азійських держав і повернення втрачених можливостей для збуту. На цьому наголосив генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук під час галузевої конференції Fat & Oil Industry 2026.
За його інформацією, протягом трьох місяців українські підприємства не експортували соняшникову олію до Індії. Така ситуація свідчить про необхідність активізувати роботу на одному з важливих для України зовнішніх ринків.
Індія традиційно належить до найбільших споживачів української соняшникової олії. Важливим напрямом експорту залишається і Китай. Тому збереження торговельних зв'язків із цими країнами має стратегічне значення для українських виробників та переробників.
Водночас конкуренція за азійських покупців стає дедалі жорсткішою. Серед основних суперників України Степан Капшук назвав Росію та Аргентину. Остання протягом останніх двох-трьох років істотно збільшила виробництво соняшнику — більш ніж на 1 млн тонн. Завдяки цьому аргентинські виробники отримали можливість нарощувати випуск соняшникової олії та розширювати її постачання на зовнішні ринки.
Особливу загрозу для українських експортерів становить вихід аргентинської продукції на ринки, де вже сформувалися торговельні зв'язки з вітчизняними постачальниками. Насамперед ідеться про Індію та Китай, які є важливими напрямами реалізації української олії.
За оцінкою керівника «Укроліяпрому», зараз для України залишається сприятливий період, щоб активізувати експорт і зміцнити свої позиції до посилення присутності аргентинських виробників. Від своєчасності таких дій залежатиме здатність українських компаній утримати покупців і конкурувати за обсяги міжнародної торгівлі.
Для української олійно-жирової промисловості експорт має особливе значення, адже зовнішні ринки забезпечують збут продукції переробки соняшнику. Відновлення поставок до Азії може допомогти підприємствам підтримувати виробничу активність, зберігати торговельні контакти та отримувати валютну виручку.
Таким чином, повернення на азійські ринки стає одним із ключових напрямів розвитку українського експорту соняшникової олії. Водночас виробникам доведеться враховувати активність конкурентів, які нарощують сировинну базу та розширюють можливості постачання продукції.
