Україна продовжує гармонізувати аграрне законодавство та виробничі стандарти з вимогами Європейського Союзу, одночасно намагаючись зберегти конкурентні позиції вітчизняних виробників. Адаптація до європейських норм уже впливає не лише на внутрішній ринок, а й посилює експортний потенціал країни, адже відповідність стандартам ЄС підвищує довіру до української продукції на міжнародному рівні.
Про перебіг цього процесу розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький під час ефіру телемарафону «Єдині новини». За його словами, одним із важливих етапів євроінтеграції стало завершення у 2025 році скринінгу за переговорним розділом 12, який стосується безпечності харчових продуктів, ветеринарної та фітосанітарної політики. У межах цієї роботи Україна аналізувала європейські директиви та регламенти, які мають бути імплементовані у національне законодавство.
«Після підписання Угоди про асоціацію з ЄС Україна системно впроваджує європейські стандарти та підходи. Значна частина українських виробників уже сьогодні працює відповідно до вимог Європейського Союзу. Це підтверджують і показники експорту: агропродукція формує понад половину українського експорту, а ключовим ринком збуту для неї є саме країни ЄС. Така динаміка свідчить про конкурентоспроможність української продукції та її відповідність європейським вимогам», – зазначив Тарас Висоцький.
Український аграрний сектор протягом останніх років суттєво наростив присутність на європейському ринку. Після початку повномасштабної війни саме агропродукція стала однією з основ валютних надходжень країни. Водночас вихід на ринки ЄС вимагає дотримання жорстких правил щодо якості продукції, систем контролю виробництва, використання ветеринарних препаратів та засобів захисту рослин.
Під час ефіру окремо обговорювали питання впровадження нових вимог щодо благополуччя тварин і використання пестицидів. Ці зміни є частиною оновленої Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Влада наголошує, що перехід до нових правил буде поступовим, аби аграрії мали час адаптувати виробничі процеси без суттєвих економічних втрат. Перехідний період, відповідно до домовленостей, триватиме до кінця 2028 року.
Також Україна продовжує погоджувати механізми впровадження нових норм щодо засобів захисту рослин. У профільних асоціаціях звертають увагу, що оновлене регулювання може торкнутися близько 10 млн гектарів сільськогосподарських земель. Саме тому питання перехідних періодів та адаптаційних механізмів залишається одним із ключових під час переговорів з європейською стороною.
Водночас інтеграція до європейського ринку розглядається не лише як виклик, а й як можливість для розширення географії експорту. Україна активно працює над відкриттям нових ринків збуту агропродукції в країнах Азії, Близького Сходу та інших регіонах світу. Серед пріоритетних напрямів — Японія, Саудівська Аравія, Південна Корея, США та В’єтнам. Для цього українська сторона проводить роботу з узгодження ветеринарних і санітарних вимог, а також проходить міжнародні перевірки та аудити.
Тарас Висоцький підкреслив, що допуск української продукції на ринок Європейського Союзу позитивно впливає й на співпрацю з третіми країнами. Для багатьох імпортерів саме відповідність стандартам ЄС є підтвердженням якості продукції та дотримання міжнародних вимог. Це створює для українських виробників додаткові можливості посилення позицій на глобальному аграрному ринку та розширення експортної присутності.
