Кабінет Міністрів України 4 червня затвердив Експортну стратегію до 2030 року, яка має стати основою державної політики у сфері зовнішньої торгівлі на найближчі роки. Документ враховує виклики воєнного часу, потреби майбутнього відновлення країни та процес інтеграції України до європейського економічного простору.
Нова стратегія спрямована на зміну структури українського експорту. Одним із головних завдань визначено поступове скорочення залежності від продажу сировини та продукції з низьким рівнем переробки. Натомість держава планує стимулювати виробництво товарів із більшою доданою вартістю, підтримувати розвиток технологічних галузей та створювати умови для розширення присутності українських компаній на міжнародних ринках.
Питання розвитку експорту має особливе значення для економіки країни, адже валютна виручка від продажу товарів і послуг за кордон залишається одним із ключових джерел економічної стійкості. Водночас у сучасних умовах конкурентоспроможність дедалі більше залежить не від обсягів сировинних поставок, а від здатності пропонувати продукцію з високим рівнем переробки, інноваційними рішеннями та сучасними сервісами.
«Україна має сильний виробничий потенціал, наше завдання – допомогти бізнесу реалізувати його на зовнішніх ринках. Експортна стратегія до 2030 року визначає, як ми будемо працювати над розширенням доступу до ринків, розвитком інструментів підтримки експортерів та збільшенням частки продукції з доданою вартістю в українському експорті. Це важливо як для економічного зростання, так і для поглиблення інтеграції України до ринку Європейського Союзу», – наголосив Віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.
Стратегія базується на трьох основних напрямах. Перший передбачає збільшення виробництва товарів, здатних успішно конкурувати на світових ринках, а також покращення структури експорту та підвищення його вартості. Другий стосується створення більш комфортних умов для ведення зовнішньоекономічної діяльності. Третій пов’язаний із посиленням державних інституцій та механізмів підтримки експортерів.
Для досягнення поставлених цілей планується активніше розвивати середньо- та високотехнологічне виробництво, підтримувати підприємства переробної промисловості та залучати інвестиції в експортно орієнтовані проєкти. Окремий акцент зроблено на усуненні тарифних і нетарифних обмежень у міжнародній торгівлі, розширенні можливостей експортного фінансування, модернізації цифрових сервісів та просуванні української продукції за кордоном.
Значна увага приділяється підтримці малого та середнього бізнесу. Саме такі компанії часто стикаються з труднощами під час виходу на нові ринки через нестачу фінансових ресурсів, інформації або міжнародного досвіду. Тому одним із напрямів роботи стане розширення консультаційної, інформаційної та фінансової допомоги для підприємців.
Серед інструментів, які планують розвивати, — фінансові продукти Експортно-кредитного агентства, банківські механізми підтримки, послуги Офісу з розвитку підприємництва та експорту, а також розвиток логістичної інфраструктури. Крім того, передбачено активізацію економічної дипломатії, участь українських виробників у міжнародних виставках і бізнес-заходах, модернізацію торговельних угод та посилення захисту інтересів українських експортерів на світових ринках.
Документ містить і конкретні орієнтири, яких планується досягти до 2030 року. Зокрема, частка продукції сировинного характеру та товарів із низьким ступенем переробки має скоротитися до 59% загального експорту. Для порівняння, за дев’ять місяців 2025 року цей показник становив 87,3%.
Також очікується збільшення співвідношення експорту товарів і послуг до валового внутрішнього продукту до 33% проти 29,4% у 2024 році. Частка експорту послуг має зрости до 25% від загального обсягу експорту товарів і послуг, тоді як за дев’ять місяців 2025 року вона становила 18%.
Ще одним ключовим показником визначено зростання загального експорту товарів і послуг до 85 млрд доларів. Для порівняння, у 2025 році цей показник оцінювався на рівні 48 млрд доларів за даними Держстату та оперативної інформації Держмитслужби.
Впровадження стратегії відбуватиметься поетапно. Упродовж 2026–2028 років основні зусилля зосередять на вдосконаленні нормативної бази, розвитку фінансових інструментів, залученні інвестицій, усуненні торговельних бар’єрів та зміцненні інституційної спроможності держави. Очікується, що вже у 2028 році експорт товарів і послуг досягне 80 млрд доларів.
Наступний етап, розрахований на 2029–2030 роки, передбачає масштабування запроваджених рішень і формування комплексної системи підтримки українських компаній, які працюють на зовнішніх ринках.
Контроль за реалізацією документа покладено на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Дані про виконання операційного плану оновлюватимуться двічі на рік, а результати виконання стратегії щороку розглядатиме уряд.
Розроблення документа стартувало ще у 2024 році. Над його підготовкою працювала ГС «Фонд підтримки реформ в Україні» в межах проєкту ReACT4UA, який реалізовувався за фінансування уряду Німеччини через Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Подальшу підтримку реалізації стратегії планують забезпечувати в рамках програми STEP IN 2 EU, яка співфінансується урядами Німеччини та Норвегії, а також Європейським Союзом через ініціативу EU4Business.
Уряд розраховує, що виконання нової експортної стратегії дозволить зміцнити виробничий потенціал країни, збільшити присутність українських товарів і послуг на міжнародних ринках, підвищити частку продукції з високою доданою вартістю та створити більш ефективну систему державної підтримки експорту.
