Україна має потенціал відігравати провідну роль у забезпеченні Європейського Союзу не-ГМ соєю, що може стати важливою складовою європейської стратегії білкової автономії. За словами заступника міністра економіки, довкілля та аграрної політики Тараса Висоцького, країна здатна не лише постачати сировину, а й підтримувати сталий розвиток аграрного сектору ЄС.
Попри війну, руйнування інфраструктури та логістичні труднощі, українські аграрії продовжують інвестувати в соєве виробництво. Площа посівів за останні роки демонструє динамічне зростання: з 1,5 млн гектарів у 2022 році до прогнозованих 2,4 млн гектарів у 2025-му, при цьому минулоріч було рекордно засіяно 3 млн гектарів.
Щороку Україна експортує близько 3 млн тонн сої до ЄС і нарощує власну переробку. Зокрема, виробляються соєвий шрот, олія, протеїнові концентрати та лецитин. Це дозволяє країні залишатися конкурентоспроможною навіть у складні періоди. Наступним етапом розвитку є розширення виробництва рослинних білків і біопалива, що відповідає європейській стратегії декарбонізації та переходу до відновлюваної енергетики.
Сегмент не-ГМ сої стає стратегічно важливим для українського експорту. Понад 25% української не-ГМ сої за останні три роки потрапляли під Програму протеїнового партнерства асоціації «Дунайська Соя», що гарантує сталість, відповідність стандартам не-ГМ та зменшення викидів CO₂. Така співпраця підтверджує, що регіональні ініціативи здатні зміцнювати продовольчу незалежність Європи та підтримувати сталий розвиток агросектору.
Заступник міністра також підкреслив, що Україна може стати надійним та географічно близьким партнером ЄС у забезпеченні білкової безпеки. Європейський Союз прагне зменшити залежність від постачань із регіонів із високими екологічними ризиками, і Україна має ресурси й компетенції, щоб підтримати цей курс. Важливо, що стратегія співпраці виходить за межі простої торгівлі та спрямована на спільну автономію у сфері білків, продовольства та відновлюваної енергетики.
Крім того, Україна вже глибоко інтегрована в європейські ланцюжки постачання: отримує технології, насіння, добрива та засоби захисту рослин, водночас забезпечуючи ЄС соєвим шротом, кукурудзою, пшеницею та соняшниковою олією. Таким чином, Україна позиціонує себе не як зовнішній постачальник, а як повноправна частина спільного європейського продовольчого та економічного простору.
