Польща готова уважно придивлятися до можливого транзиту українського зерна своєю територією. Настільки уважно, що досвід 2022–2023 років і досі залишається одним із головних аргументів польської аграрної спільноти. Цього разу йдеться про створення нових експортних маршрутів, але Варшава, схоже, не має наміру пропускати жодної деталі повз увагу.
Україна проводить переговори з Польщею, Румунією, Молдовою, Словаччиною та Угорщиною щодо використання залізничної, автомобільної та портової інфраструктури цих країн для вивезення аграрної продукції. Про це повідомляв міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Передбачається саме транзитний формат. Українське зерно має прямувати через територію сусідніх держав до портів, а звідти — на зовнішні ринки, зокрема до країн Африки, Азії та Близького Сходу.
Однак польські аграрії дивляться на таку перспективу через призму попереднього досвіду. У 2022–2023 роках частина українських партій, які мали пройти транзитом, залишалася на польському ринку. Це збільшило пропозицію зерна та спричинило падіння закупівельних цін, після чого польські фермери вийшли на протести.
Тож тепер у Польщі, схоже, вирішили розглянути майбутній транзит буквально під мікроскопом. Головне питання для місцевих виробників полягає вже не стільки в самому факті допомоги Україні, скільки в тому, як саме контролюватиметься рух зерна та чи не повториться попередній сценарій.
Польські аграрії хочуть гарантій
Позицію Польської спілки виробників зернових культур озвучила президентка правління організації Юстина Ясінська. Вона наголосила на необхідності врахувати інтереси польських господарств під час підготовки будь-яких нових домовленостей.
За її оцінкою, польські виробники не заперечують проти підтримки України, але очікують чітких гарантій щодо масштабів майбутніх перевезень та їхнього впливу на внутрішній ринок. Для аграріїв важливо заздалегідь розуміти обсяги транзиту та механізми, які мають не допустити повторення проблем минулих років.
Інакше кажучи, у Польщі хочуть знати все: скільки зерна поїде, яким маршрутом, де воно зупинятиметься і чи справді продовжить шлях до портів. Схоже, цього разу без принципу «їде транзитом — значить, точно транзит» обійтися не планують.
Вибори додають політичного присмаку
До економічних побоювань додається ще один фактор — внутрішня польська політика. За оцінкою неназваного аналітика, яку наводить Top Agrar, питання транзиту українського зерна має не лише економічний, а й політичний характер.
Експерт вважає, що польському уряду буде складніше підтримати відповідну домовленість напередодні парламентських виборів. На цьому тлі тема українського зерна може залишатися особливо чутливою для польської влади.
За тією ж оцінкою, домовлятися з Угорщиною Україні може бути простіше, ніж із Польщею. Тобто навіть якщо питання формально стосується логістики, політична складова нікуди не зникає.
Польські порти можуть отримати більше роботи
Якщо домовленості будуть досягнуті, додаткове навантаження може припасти на портову інфраструктуру Польщі. Йдеться, зокрема, про порти Гданська, Гдині та комплекс Щецин-Свіноуйсьце.
Для доставки української продукції до них знадобиться відповідна робота залізничного й автомобільного транспорту. Водночас саме після завершення жнив польські експортери активно використовують власні термінальні потужності, тому питання їхньої доступності також залишається важливим.
Отже, потенційний транзит українського зерна через Польщу впирається не лише в наявність залізниці, автомобільних маршрутів чи портів. Києву доведеться враховувати економічні побоювання польських фермерів, політичну чутливість теми та необхідність чітко контролювати проходження вантажів.
Після досвіду трирічної давнини Польща явно не хоче вдруге наступати на ті самі граблі. Тепер кожен вагон українського зерна, схоже, матиме пройти не лише фізичний маршрут до порту, а й своєрідний політичний контрольний пункт у Варшаві.
