Жнива пшениці в Україні добігають кінця, і країна підбиває перші підсумки нового маркетингового сезону. Станом на 11 вересня було зібрано майже 98% площ, а валовий урожай склав близько 22,2 млн тонн. Це більше за попередні оцінки аналітиків, які влітку прогнозували 21,74 млн тонн. Таким чином, результат перевищив очікування майже на пів мільйона тонн.
Попри непогані виробничі показники, ситуація на експортних ринках виглядає менш оптимістично. У 2025/26 маркетинговому році очікується відвантаження близько 15 млн тонн української пшениці, що на 600 тис. тонн менше, ніж у попередньому сезоні. Уже на старті продажів попит на вітчизняне зерно виявився стриманим: за період до 17 вересня експорт склав лише 3,85 млн тонн, що на 27% нижче за торішній результат на цю ж дату.
Ключова причина зниження конкурентоспроможності — активна присутність Росії на ринках Близького Сходу та Південно-Східної Азії. Її зерно з протеїном 12,5% продається практично за тією ж ціною, що й українська пшениця з протеїном 11,5%. Для імпортерів вибір очевидний: при однаковій вартості вони отримують кращі якісні параметри. Це добре видно на прикладі Єгипту: тоді як українська пшениця пропонувалася по 249–251 $/т CIF із поставкою восени, російська з вищим протеїном була реалізована по 252 $/т. Аналогічна ситуація фіксувалася й у турецькому Іскендеруні.
Цінова конкуренція призвела до поступового здешевлення української зернової. Продовольча пшениця останні тижні втрачала у вартості, а базис щодо біржі Euronext опустився до –9 $/т. Для порівняння: у середині літа він був у позитивній зоні. Водночас логістика створює додатковий тиск: зростання ставок фрахту обмежує можливість зниження експортних CIF-пропозицій. У результаті внутрішні CPT-ціни коригуються швидше, ніж експортні, що створює дисбаланс для трейдерів.
Аналітики вважають, що нинішній рівень базису — це фактично граничний «комфорт» для покупців, але для експортерів він залишається занадто слабким, щоб конкурувати на світовій арені. У найближчій перспективі ситуація може погіршитися: за оцінками експертів, базис ризикує опуститися до –15…–20 $/т, якщо імпортери не активізують закупівлі.
Європейський ринок тим часом показує ознаки стабілізації. Грудневий контракт на Euronext утримується на рівні близько 192 €/т, а зона підтримки формується в діапазоні 185–187 €/т. Якщо ці значення збережуться, можливий відскок цін до 196–200 €/т. Для української пшениці це означатиме шанс зупинити падіння CPT-цін, хоча експортні перспективи й надалі залишатимуться обмеженими через надлишкову пропозицію зерна у світі та слабкий попит.
У довшій перспективі ринок зберігає «ведмежий» характер. Котирування перебувають нижче 200-денної середньої (218 €/т), і навіть у разі короткострокового зростання навряд чи вдасться подолати бар’єр 210–218 €/т без суттєвих нових факторів. Це означає, що найближчими тижнями трейдери можуть розраховувати лише на короткий перепочинок, тоді як ризик нових мінімумів залишається досить високим.
Таким чином, українська пшениця, попри хороший урожай, опинилася в ситуації, коли зовнішні фактори — агресивна цінова політика Росії та пасивність покупців — формують для неї несприятливі умови. Це ставить перед аграрним сектором черговий виклик у боротьбі за присутність на ключових ринках збуту.
