Вирощування озимої цибулі поступово переходить у сегмент експортно орієнтованого бізнесу, що стимулює фермерські господарства збільшувати посівні площі та обсяги виробництва. Українські виробники вже формують товарні партії, придатні для постачання до Румунії та інших країн Європейського Союзу, де попит зосереджений на стандартизованій продукції з чіткими вимогами до калібрування та пакування.
Як зазначає засновник фермерського господарства Пан Білан Віталій Білан, інтерес з боку європейських покупців часто стосується значних обсягів. Зокрема, окремі контракти передбачають постачання близько 280 т цибулі з дотриманням європейських норм пакування. При цьому навіть порівняно невеликі площі можуть забезпечити такі обсяги, адже за середньої врожайності 50 т/га для отримання 300 т продукції достатньо близько 6 га.
За умов інтенсивної технології вирощування врожайність на рівні 80 т/га дозволяє господарству з площею 10 га отримувати 800–1000 т товарної цибулі. За наявності обороту та правильно вибудуваної реалізації загальний обсяг продажів може сягати до 1,5 тис. т. Такі показники відкривають можливість не лише працювати на внутрішній ринок, а й системно формувати експортні партії.
Водночас збільшення виробництва потребує відповідної інфраструктури. Для стабільної роботи необхідні холодильні або спеціалізовані сховища, розраховані на 1,5–2 тис. т продукції. Це дає змогу зберігати цибулю протягом 3–4 місяців після збирання врожаю та гнучко виходити з продажами як на український, так і на зовнішні ринки, реагуючи на цінову кон’юнктуру.
Наявність власних або кооперативних сховищ створює умови для подальшого масштабування виробництва. За таких обставин площі під озимою цибулею можуть зростати до 15 га з урожайністю близько 80 т/га. Водночас навіть дрібні фермерські господарства з 1–2 га мають можливість долучатися до спільного логістичного ланцюга, забезпечуючи стабільний дохід без необхідності самостійно формувати великі експортні партії.
