В Україні триває формування організованої експортної моделі у секторі вирощування лохини. Створена минулого року Асоціація «Виробники лохини України» вже об’єднує 40 компаній та 4 асоційованих учасники, які спільно обробляють близько 1700 га насаджень цієї культури. Така концентрація виробників дозволяє галузі переходити від розрізнених поставок до більш системної роботи на зовнішніх ринках.
Основні пріоритети діяльності на найближчий період окреслила президентка Асоціації Наталія Пукшин. За її словами, у 2026 році організація планує зосередитися на поглибленні співпраці між виробниками, розширенні географії експорту, узгодженні стандартів якості та формуванні стабільної репутації української лохини за кордоном.
«У 2026 році Асоціація «Виробники лохини України» зосередиться на подальшій консолідації виробників, розширенні експортної географії, гармонізації стандартів якості та формуванні довгострокового позитивного іміджу української лохини на світових ринках. У галузі, де глобальна конкуренція лише посилюється, саме така модель розвитку — через об’єднання, стандарти та системну міжнародну присутність визначатиме успіх української лохини у найближчі роки», — розповіла вона.
Розвиток асоціації відбувається паралельно з налагодженням інституційної взаємодії. Зокрема, організація приєдналася до Торгово-промислової палати України та уклала меморандум про співпрацю з Міністерством аграрної політики та продовольства. Такий формат взаємодії відкриває виробникам можливість брати участь у діалозі з державними органами, а також отримувати підтримку в питаннях експортної сертифікації, яка є критично важливою для доступу до ринків ЄС та інших країн.
В асоціації підкреслюють, що членство залишається відкритим для нових учасників незалежно від масштабів господарства. До співпраці запрошують як великі компанії, орієнтовані на експортні поставки, так і середні чи локальні виробники, які лише виходять на зовнішні ринки. Такий підхід відповідає загальносвітовій практиці розвитку ягідних галузей, де колективні структури допомагають малим і середнім господарствам відповідати вимогам імпортерів.
Розширення кола учасників розглядається не лише як кількісне зростання, а як інструмент підвищення конкурентоспроможності всієї галузі. Уніфікація підходів до якості, простежуваності продукції та сертифікації має забезпечити перехід від епізодичної присутності української лохини на зовнішніх ринках до стабільної та прогнозованої експортної моделі.
