У селі Дубове Дніпровського району підприємець Павло Рогоза розвиває фундуковий напрям на площі 21 га. Проєкт стартував у 2023 році, однак підготовчий етап до закладання саду тривав значно довше — близько 5 років пішло на придбання землі, впорядкування ділянки та приведення ґрунтів у належний стан.
Перед висадкою багаторічних насаджень господар засівав поле зерновими культурами, щоб оздоровити ґрунт і позбутися багаторічних бур’янів. Лише після цього перейшов до закладання саду. Водночас з’явилася можливість скористатися грантовою підтримкою. Підприємцю погодили значну суму фінансування, однак він використав лише третину коштів для облаштування системи зрошення.
«Потім я посіяв спочатку зернові культури, бо треба було привести землю в порядок, вивести багаторічні бур’яни. Після цього з’явилася грантова програма. Мені погодили значну суму, але я використав лише третину цих коштів для того, щоб зробити систему зрошення», — каже аграрій.
Закладання фундукового саду стало втіленням давньої мрії батька підприємця Юрія Рогози, який долучився до висадки дерев. Восени 2023 року його не стало, однак започаткована справа продовжує розвиватися.
Фундук належить до культур із відкладеною окупністю. Перші комерційні врожаї можна отримати не раніше ніж через 4 роки після посадки, адже повноцінне плодоношення настає поступово. За словами Павла Рогози, на 8-й рік насадження виходять на максимальні показники продуктивності.
«На восьмий рік це вже повне плодоношення. Він дає чотири тонни з гектара за сталої ціни на фундук у шкаралупі — 3–3,5 долара. Я також розглядав таку культуру, як шипшина, але на той момент до грантових програм її ще не додали», — розповів Павло.
У господарстві зробили ставку на саджанці, щеплені на підщепі ведмежого горіха — деревовидної форми ліщини. Такий вибір пояснюється адаптивністю до кліматичних умов і особливостями кореневої системи.
«Деревовидна форма не дає цієї порослі, і корінь у нього як у дерева. У куща він неглибокий — може бути до 60 сантиметрів, це відносно поверхнева коренева система. А у ведмежого горіха він на десятки метрів сягає в глибину, дістає до ґрунтових вод і живиться ними. Не боїться посухи, як звичайний фундук. Також дають більший врожай, і не мають порослі як у фундука вегетативного розмноження (in-vitro або відводками)», — каже підприємець.
З огляду на тенденцію до частіших посух у степовій зоні, питання глибокої кореневої системи та стійкості до дефіциту вологи стає ключовим для садівників. Саме тому підщепа ведмежого горіха розглядається як перспективне рішення для південних і центральних регіонів України.
Окрім вирощування товарного фундука, підприємець започаткував розплідник, щоб забезпечувати ринок сертифікованими саджанцями. На його облаштування також отримано грантову підтримку.
«Це грант по програмі від організації «Південна стратегія розвитку». Я бачив, що є певний дефіцит саджанців фундука на підщепі ведмежого горіха. Вони дорожчі за звичайні саджанці, але мають переваги — більш витривалі до кліматичних умов в Україні. Вони не бояться посухи, мають більшу врожайність, не дають порослі, не бояться карбонатних ґрунтів. Такі саджанці закуповують за кордоном, в Україні з цим є проблеми», — розповів він.
Таким чином господарство поєднує виробництво горіха та розсадницький напрям, що дозволяє диверсифікувати джерела доходу. За умовами грантової програми підприємець створив 5 робочих місць, а в перспективі планує розширення діяльності, щоб забезпечити зайнятість мешканців села протягом року.
Фундукові насадження належать до довгострокових інвестиційних проєктів: за правильної агротехніки вони можуть плодоносити десятиліттями. У поєднанні з переробкою та експортними можливостями це формує потенціал для розвитку нішевого горіхового бізнесу в Україні.
