Українські сільгоспвиробники отримали більше часу для оформлення пільг на експорт сої та ріпаку без сплати мита. Кабінет Міністрів України ухвалив рішення продовжити термін подання відповідних заявок до 1 лютого 2026 року для окремих категорій аграріїв, які мають право на таке звільнення.
Як поінформували у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства, урядова постанова була прийнята 12 січня. Вона стосується виробників, які експортують власно вирощену продукцію та підтверджують це даними з Державного аграрного реєстру.
Продовження строків дозволить аграріям не лише подати заяви про намір експортувати сою та ріпак, а й коректно внести до ДАР інформацію про посівні площі та фактичну врожайність. Саме ці показники використовуються для перевірки права на застосування пільгового режиму під час експорту олійних культур.
«Необхідність продовження строку пов’язана з тим, що Порядок моніторингу відповідності обсягів експорту даним ДАР набрав чинності лише 10 грудня 2025 року, тому частина виробників не встигла подати документи до попереднього терміну — 1 січня 2026 року», — пояснили у міністерстві.
Запроваджений порядок передбачає регулярний, щомісячний контроль за відповідністю фактичних обсягів експорту сої та ріпаку тим даним, які виробники задекларували у Державному аграрному реєстрі. Якщо виявляються розбіжності між задекларованими та експортованими обсягами, Торгово-промислова палата України скасовує експертний висновок, який є підставою для звільнення від мита.
Такий механізм, за задумом уряду, має унеможливити зловживання пільгами та забезпечити доступ до них виключно для тих експортерів, які самі виростили сою та ріпак, а не займаються перепродажем продукції.
«Наше завдання — щоб пільгами користувалися саме ті, хто вирощує продукцію, а не посередники. Це дозволяє зберігати доходи аграріїв і водночас спрямовувати кошти від мита на програми підтримки агросектору, зокрема в прифронтових регіонах», — наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Очікується, що надходження від експортного мита, сплаченого тими компаніями, які не підпадають під пільговий режим, акумулюватимуться у спеціальному фонді державного бюджету. Ці кошти планують спрямовувати на підтримку прифронтових територій, розвиток агропереробки, тепличного виробництва, садівництва, а також на програми страхування воєнних ризиків для аграрного бізнесу.
