Під час зустрічі у Брюсселі українська сторона та представники Європейської Комісії зосередилися на питаннях роботи аграрного сектору, торгівлі та подальшої євроінтеграції України. У переговорах взяли участь міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, єврокомісар з питань сільського господарства та продовольства Кристоф Хансен і генеральний директор DG AGRI Елізабет Вернер.
Однією з ключових тем стала експортна логістика. Україна зацікавлена у розширенні альтернативних маршрутів транспортування аграрної продукції через Європейський Союз, оскільки дорожча логістика безпосередньо позначається на фінансовому становищі виробників. Наприкінці вересня Висоцький також заявляв про необхідність підтримки українського агроекспорту та компенсації частини надзвичайних логістичних витрат.
За позицією українського міністерства, проблеми з реалізацією врожаю можуть обмежувати можливості аграрних підприємств фінансувати наступний виробничий цикл. Саме тому серед запропонованих напрямів співпраці залишається розвиток додаткових маршрутів у межах «Шляхів солідарності» та механізмів підтримки перевезень.
Окремий блок переговорів стосувався умов торгівлі українською агропродовольчою продукцією на ринку ЄС. Україна пропонує змінити підхід до адміністрування окремих тарифних квот, зокрема щодо борошна та молочної продукції. Також українська сторона порушила питання більш гнучких умов для експорту біоетанолу та нативного крохмалю. Такі пропозиції пов'язані з прагненням підтримати переробні підприємства та скоротити адміністративні витрати бізнесу.
Питання доступу української продукції до європейського ринку залишається частиною ширшого торговельного діалогу. Водночас наприкінці вересня Висоцький повідомляв, що ЄС наразі не готовий збільшувати аграрні квоти, хоча Україна планує продовжувати переговори щодо їх перегляду.
Ще одним напрямом зустрічі стала підготовка України до майбутнього членства в Європейському Союзі. У центрі уваги були переговорні глави 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій», 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика» та 13 «Рибальство та аквакультура».
Україна працює над формуванням Виплатної агенції та вдосконаленням системи адміністрування державної аграрної підтримки. Серед завдань також зазначено адаптацію державного контролю до європейських вимог і цифровізацію сфери рибного господарства.
Для аграрного сектору ці зміни мають значення не лише в контексті переговорів про вступ. Адаптація українських процедур до норм ЄС передбачає поступове наближення правил роботи державних інституцій та механізмів підтримки виробників до європейських стандартів.
