Фермерське господарство «Аделаїда» протягом останніх чотирьох років кардинально оновило підхід до системи удобрення картоплі. За словами заступника директора підприємства Віктора Рибалка, при плануванні живлення тут враховують не лише агрохімічний склад ґрунтів і наявність зрошення, а й цільове призначення культури та її сортові особливості. Насіннєва та столова картопля мають різні вимоги до мінерального живлення.
«На ділянках без поливу дози добрив значно знижуються. А ось якщо поле стабільне та дає 50 тонн з гектара, як у випадку сорту Гала, підхід до живлення суттєво інший», — коментує аграрій.
Підхід до внесення основних елементів
Азот і калій. У «Аделаїді» використовують норматив: на кожну тонну запланованої продуктивності закладають приблизно 5 кг азоту та 10 кг калію. При цьому враховують тільки половину калію, який уже є в ґрунті. Для фосфору підхід інший — за його високої концентрації (понад 250 кг/га) він узагалі може не застосовуватись.
Фосфорне забезпечення. На початку сезону вносять водорозчинні форми фосфору. Зокрема, бульби обробляють препаратами з формулою 10-40-10 (до 6 кг/га), а у посівний ряд вносять 20–30 кг фосфору у швидкорозчинній формі (наприклад, добрива 12-24-12).
Сірка та магній. Через дефіцит цих мікроелементів у ґрунтах застосовують сульфат амонію або сульфат магнію у кількості до 70 кг/га. Магній коригують залежно від аналізів ґрунту, зазвичай — за допомогою доломітового борошна.
Азотне живлення: поетапна схема
Загалом на гектар вносять до 250 кг азоту, але це робиться в кілька етапів:
-
250 кг діамоній фосфату, що дає близько 45 кг азоту;
-
400 кг сульфату амонію — джерело 125 кг азоту;
-
решта кількості покривається аміачною селітрою.
Половина азоту вноситься до посадки у формі амонію, а залишок — перед першим підгортанням, у формі нітратів. У фазі цвітіння (приблизно на 40-й день) додають ще 100 кг аміачної селітри.
Конкретний приклад удобрення для сорту Гала
Для одного з полів на Житомирщині, де застосовується зрошення в об’ємі 1200 м³/га, господарство використовує наступну схему:
-
130 кг діючої речовини фосфору;
-
500 кг калію (з них 400 — з мінеральних добрив);
-
70 кг магнію;
-
221 кг сірки у вигляді сульфату (SO₄);
-
250 кг азоту в трьох різних формах.
Як зазначає Віктор Рибалко, така система дозволяє картоплі підтримувати активну вегетацію до 1 вересня, що є критично важливим для формування врожаю понад 50 т/га.
Крім того, система живлення включає методи пролонгації вегетаційного періоду. Наприклад, за наявності дощу або можливості зрошення вносять підживлення на етапі бутонізації — це забезпечує рослинам повноцінні 80 днів розвитку після появи сходів.
