У 2025 році Україна продовжила дотримуватися європейського вектора у сфері аграрного експорту, однак загальні показники зовнішніх поставок продовольства зменшилися. На це вплинули як коригування умов торгівлі з Європейським Союзом, так і повільніші темпи збирання врожаю попереднього сезону. Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов, про що поінформувала пресслужба установи.
За даними Державної митної служби України, у 2025 році експорт агропродовольчої продукції (групи 1–24 УКТЗЕД, а також казеїн, альбуміни, шкури, хутро, вовна, сіль, волокно та інші товари аграрного походження) становив $22,71 млрд. Це на 9% менше, ніж у 2024 році, коли показник сягав $24,84 млрд. Таким чином, галузь продемонструвала спад у грошовому виразі, хоча зберегла географічну диверсифікацію ринків.
«За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, минулого року головні регіональні ринки збуту українського продовольства лишилися незмінними. Втім торік знизилась вартість експорту до Європейського Союзу та Азії, натомість вдалось наростити поставки державам Африканського континенту», — сказав М. Пугачов.
Попри скорочення поставок, Європейський Союз залишився ключовим торговельним партнером. У 2025 році експорт до країн ЄС зменшився на 17% порівняно з попереднім роком і склав $10,8 млрд проти $13 млрд роком раніше. Частка Євросоюзу в структурі українського агроекспорту становила 47,6%. Зниження обсягів відбулося на тлі частих змін умов доступу на європейський ринок та перегляду окремих торговельних режимів.
Азія зберегла друге місце серед регіонів-імпортерів української аграрної продукції. Частка цього напрямку у 2025 році становила 30,8%, а вартість поставок — $7 млрд. Таким чином, регіон залишився одним із стратегічних для українських експортерів, навіть попри певне скорочення показників.
Водночас Африка продемонструвала позитивну динаміку. У 2025 році доходи від експорту до країн цього континенту зросли на 8% і досягли $2,8 млрд проти $2,6 млрд роком раніше. Частка Африки у структурі агроекспорту склала 12,3%. Це свідчить про поступове посилення ролі цього регіону у диверсифікації зовнішніх продажів української продукції.
Товарна структура експорту загалом залишилася традиційною. Основу становили зернові культури, олії та жири, олійні культури, залишки переробної промисловості, м’ясо та субпродукти. У 2025 році до переліку ключових позицій додалася об’єднана група молокопродуктів, яєць і меду. Сукупно ці категорії забезпечили 86% валютної виручки від аграрного експорту. Це підкреслює домінування сировинної та напівпереробленої продукції у структурі поставок.
Оцінюючи початок 2026 року, Микола Пугачов зазначив:
«Початок цього року, незважаючи на погіршення безпекової ситуації в чорноморських портах, приніс досить хороші показники для аграрного експорту. У січні було отримано виручку в розмірі $2 млрд за продаж на зовнішніх ринках близько 5 млн тонн продовольства. Отже, у 2026 р. подальші перспективи збуту української продукції у світі залежатимуть не лише від наявної пропозиції, а й від здатності максимально використовувати логістичну інфраструктуру, насамперед для морського транспорту».
Таким чином, попри скорочення загальних обсягів у 2025 році, Україна зберегла орієнтацію на європейський напрямок і водночас активізувала присутність на африканських ринках. Подальша динаміка експорту значною мірою визначатиметься стабільністю логістики та умовами доступу до ключових торговельних партнерів.
