У 2025 році рибне господарство України продемонструвало поступове відновлення та структурні зміни, що поєднали економічні результати, екологічні заходи та цифровізацію управління. Підсумки роботи галузі та завдання на 2026 рік обговорили 10 лютого у Києві на засіданні колегії Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм за участю представників уряду, парламентського комітету та профільних структур.
У заході взяли участь заступники Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький та Ірина Овчаренко, голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, керівник Держрибагентства Ігор Клименок, а також очільники територіальних підрозділів. Обговорення охопило як фінансові результати, так і практичні кроки з реформування управління водними ресурсами.
Одним із найбільш відчутних досягнень стало повне впровадження електронних аукціонів у системі Прозорро.Продажі для реалізації прав на використання водних біоресурсів. Такий підхід дозволив суттєво наростити надходження до бюджету. Якщо у 2021 році від продажу лотів держава отримала 15,4 млн грн, то у 2025 році ця сума зросла до 52,3 млн грн. Частину коштів — 11,1 млн грн — спрямували до спеціального фонду, з якого фінансуються заходи із зариблення водойм. Таким чином, механізм відкритих торгів не лише підвищив прозорість розподілу ресурсів, а й створив фінансову основу для їх відновлення.
Протягом року відбулося 599 аукціонів, за результатами яких укладено 189 договорів щодо 260 лотів. Найактивніше реалізація прав користування водними біоресурсами відбувалася на Кременчуцькому та Канівському водосховищах, у пониззі Дністра, Дністровському лимані та на Дунаї. Ці водойми традиційно мають важливе промислове значення та формують значну частину вилову у внутрішніх водах.
«Електронні аукціони – це вже не просто інструмент прозорості, а повноцінний механізм розвитку галузі. За чотири роки ми маємо більш ніж трикратне зростання надходжень. І принципово важливо, що понад 11 млн грн спрямовано саме на зариблення та відновлення ресурсної бази. Тобто цифровізація безпосередньо конвертується у відтворення водних біоресурсів і довгострокову сталість галузі», – зазначив Тарас Висоцький.
Паралельно з фінансовими показниками зберігається позитивна динаміка виробництва. У 2025 році вилов водних біоресурсів перевищив 11,4 тис. тонн. Окремо розвивається аквакультура — її обсяг становив понад 16 тис. тонн, причому основна частка продукції вирощується у ставкових господарствах. Аквакультура в Україні традиційно орієнтована на вирощування коропових видів, що забезпечує внутрішній ринок доступною рибною продукцією та частково зменшує залежність від імпорту. У галузі зайнято близько 6,5 тис. працівників, що свідчить про збереження кадрового та виробничого потенціалу навіть в умовах воєнних викликів.
Відтворення рибних запасів залишається одним із ключових напрямів державної політики. У 2025 році до водойм вселено майже 11 млн екземплярів водних біоресурсів. Крім того, здійснено зариблення обсягом 50 тонн — зокрема коропа, товстолоба та білого амура — у Дністровському лимані, Кременчуцькому та Канівському водосховищах. Такі заходи мають не лише господарське, а й екологічне значення, адже сприяють підтриманню балансу екосистем та відновленню природної продуктивності водойм. У більшості регіонів діють програми розвитку рибного господарства до 2030 року, а в окремих областях їх фінансування вимірюється сотнями млн грн.
Окремий блок засідання був присвячений меліоративній реформі. Станом на 2025 рік в Україні зареєстровано 75 організацій водокористувачів, з яких 8 уже отримали у власність об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем. Такий підхід передбачає передачу частини управлінських функцій безпосереднім користувачам води, що має підвищити ефективність експлуатації зрошувальних систем. Паралельно держава залучає міжнародну технічну допомогу для модернізації та відновлення меліоративної інфраструктури, яка є критично важливою для стабільності аграрного виробництва та водозабезпечення.
«Меліоративна реформа вже дає конкретні результати. Ми системно приймаємо інфраструктурні об’єкти у сферу управління Держрибагентства, передаємо державні меліоративні системи в регіонах та формуємо ефективну модель управління через організації водокористувачів. Водночас залучаємо міжнародних партнерів для інвестицій у модернізацію й підвищення енергоефективності. Наше завдання - побудувати сучасну, стійку систему управління водними ресурсами для потреб аграрного сектору», - зазначила Ірина Овчаренко.
Не менш важливим напрямом залишається євроінтеграція. Держрибагентство реалізує план заходів з імплементації 20 актів права ЄС у частині інспекції, контролю та моніторингу рибальства. Підготовлено проєкт закону, спрямований на гармонізацію українського законодавства з нормами ЄС та вдосконалення державного регулювання галузі. Також триває розробка підзаконних актів щодо протидії незаконному, непідзвітному та нерегульованому рибальству, що є однією з вимог європейської політики у сфері спільного управління рибними ресурсами.
Додатково держава працює над зменшенням імпортозалежності рибної продукції. Для цього налагоджується взаємодія між державними та приватними замовниками і вітчизняними виробниками. Створено окремий інформаційний простір із каталогом продукції, даними про виробничі потужності та узагальненими потребами закупівель, що дозволяє підприємствам планувати обсяги постачання та інвестиції у переробку.
За підсумками засідання визначено ключові орієнтири на 2026 рік. Серед них — подальше розширення цифрових інструментів управління, збільшення масштабів зариблення, посилення контролю за використанням ресурсів та продовження адаптації законодавства до стандартів ЄС. Такий комплексний підхід має забезпечити збалансований розвиток рибного господарства, поєднуючи економічну ефективність із відтворенням природної бази.
