Український ринок прісноводної креветки останніми роками привертає увагу підприємців, які шукають альтернативні напрями для інвестицій. Один із варіантів — вирощування гігантської прісноводної креветки Макробрахіум Розенберга в установках замкнутого водопостачання. Такі системи дають змогу контролювати температуру, очищення та циркуляцію води й фактично створювати для теплолюбних видів окреме виробниче середовище.
Однією з компаній, яка працює у цьому сегменті, є ТОВ «Українська креветка». Підприємство зареєстроване у 2020 році, а його основним видом діяльності зазначене прісноводне рибництво (аквакультура). Компанія також фігурує в освітніх і наукових матеріалах Поліського національного університету: університет повідомляв про придбання креветки в «Української креветки» для науково-дослідної співпраці.
Водночас окремі підприємці, які скористалися пропозиціями компанії для запуску власних креветкових господарств, заявляють про інший бік такого бізнесу. За їхніми словами, фактичні результати виявилися далекими від очікуваних, а витрати на обладнання, запуск і вирощування продукції стали значно більшими, ніж вони розраховували.
Про це йдеться у розслідуванні Kurkul.com.
Від грантових коштів до проблем із запуском ферми
Один із таких випадків пов’язаний із ветераном війни Сергієм Савченком. До масштабування креветкового господарства він уже мав власний досвід вирощування та самостійно облаштовував невелику систему.
Для подальшого розвитку ферми йому знадобилася допомога з технологічною частиною. Пошук відповідного партнера привів його до ТОВ «Українська креветка». За словами підприємця, під час першого візиту йому продемонстрували роботу акваферми та запропонували укласти договір ще до отримання грантового фінансування.
Після підтвердження гранту фермер перерахував компанії близько 200 тис. грн. При цьому, за його словами, для нього як ветерана передбачалася знижка.
Далі виникли проблеми з комплектацією ферми. Після приїзду технолога Сергій Савченко отримав перелік необхідного обладнання. Частину позицій він вирішив не купувати, оскільки, за його оцінкою, ціни на деякі товари були суттєво вищими за ринкові.
Основні претензії підприємця стосувалися:
- вартості обладнання;
- тривалих строків його доставки;
- роботи насосів і компресора;
- затримки з поставкою мальків;
- технологічного супроводу;
- фактичних темпів росту креветки;
- подальшого викупу вирощеної продукції.
За його словами, частину обладнання довелося чекати кілька місяців. Після встановлення та запуску системи фермер виявив проблеми з роботою насосного обладнання й аерацією та згодом замінив частину техніки.
Затримка мальків вплинула на витрати
Окремою проблемою, за словами підприємця, стала поставка малька. Вода в системі вже потребувала нагрівання, однак обіцяна поставка креветки затягнулася приблизно на два місяці.
Для теплолюбної аквакультури температурний режим є критично важливим, тому підготовка системи без фактичного запуску поголів'я означає додаткові витрати на електроенергію та обслуговування.
Коли вирощування нарешті розпочалося, результати також не відповідали очікуванням фермера. Із приблизно 1000 креветок, запущених в один басейн, після двох-трьох місяців, за його підрахунками, залишилося близько 600.
Серед причин втрат він називає канібалізм. При цьому підприємець вважав, що технологічний супровід мав передбачати попередження про такі ризики та конкретні рекомендації щодо їхнього зменшення.
Очікуваного зростання до 20 г також не відбулося. За словами фермера, лише поодинокі особини досягли такої маси, тоді як основна частина поголів'я залишалася значно меншою.
Найскладнішим виявився не запуск, а продаж
Проблеми, за словами Савченка, виникли не лише під час вирощування. Окремим питанням став збут.
Ще до підписання договору підприємець цікавився можливістю подальшого викупу його продукції компанією. За його словами, спочатку така можливість обговорювалася, однак після отримання першої партії виникли затримки з розрахунком.
Підприємець стверджує, що після передачі креветки гроші він отримав приблизно через два місяці.
Після цього досвіду другу, більшу систему він вирішив запускати вже без співпраці з компанією. Продукцію почав реалізовувати самостійно й зіткнувся ще з однією проблемою — ціною.
Фермер розраховував на значно вищу вартість реалізації, однак фактичний продаж, за його словами, відбувався приблизно по 1000 грн за кілограм. При спробі встановити вищу ціну він стикався з небажанням покупців платити стільки за українську прісноводну креветку.
Це змусило його переглянути власні розрахунки щодо економіки виробництва. Висновок підприємця полягає в тому, що модель, за якої фермер залежить від купівлі малька, кормів та інших складових ззовні, може бути економічно складною. Він продовжує займатися аквакультурою, але вже без співпраці з «Українською креветкою».
Людина, яка займалася запуском ферм, також має претензії
Іншу оцінку бізнес-моделі наводить Максим Рогов. Він не виступав інвестором, а протягом приблизно пів року займався налагодженням виробництва креветки після укладення контракту з компанією.
За його оцінкою, головна проблема полягає у завищених очікуваннях потенційних підприємців щодо швидкості та масштабів виробництва.
Рогов стверджує, що заявлені показники росту креветки до 20 г за чотири місяці не відповідають типовому результату для всієї партії. За його словами, лише невелика частина поголів'я може досягати такої маси за цей період, тоді як значна кількість креветки залишається меншою.
Окремо він звертає увагу на модель продажу обладнання. За словами співрозмовника, підприємцю могли пропонувати обладнання як частину комплексної пропозиції, пов'язаної з подальшою співпрацею та можливістю реалізації вирощеної продукції.
Саме ці умови, на його думку, створюють для новачка ризик: значна частина коштів витрачається ще до того, як стає зрозумілою фактична продуктивність майбутньої ферми.
Що відомо про технологію вирощування
Вирощування прісноводної креветки в Україні справді належить до нішевих напрямів аквакультури. Для промислового виробництва використовують установки замкнутого водопостачання, де вода проходить механічне та біологічне очищення, а умови утримання контролюються протягом усього циклу.
Саме на такій технологічній базі розвивається креветкова аквакультура. У 2025 році директор «Української креветки» Олексій Слєпньов у матеріалі AgroTimes описував УЗВ як основу сучасних креветкових ферм. У таких системах застосовують біофільтрацію, механічне очищення та ультрафіолетове знезараження води.
Водночас технологічна складність означає, що сам факт придбання басейнів, насосів, фільтрів та іншого обладнання ще не гарантує отримання запланованої продуктивності. На результат впливають якість води, температура, кисневий режим, щільність посадки, годівля, стан поголів'я та контроль параметрів системи.
Саме тому для інвестора важливо оцінювати не лише вартість стартового комплекту, а повну економіку виробничого циклу.
На що варто звертати увагу перед запуском такого бізнесу
Підприємцям, які розглядають креветкову ферму як інвестиційний проєкт, варто окремо прорахувати:
- вартість будівництва та монтажу УЗВ;
- ціну обладнання та її відповідність ринковим пропозиціям;
- витрати на електроенергію для нагрівання й циркуляції води;
- вартість малька;
- витрати на корми;
- можливий відсоток падежу;
- реальні темпи росту креветки;
- необхідну щільність посадки;
- витрати на технологічний супровід;
- потенційний канал збуту;
- фактичну ціну реалізації;
- строки окупності за песимістичним, а не лише оптимістичним сценарієм.
Особливо важливо заздалегідь визначити, хто нестиме ризик, якщо врожайність або темпи росту виявляться нижчими за прогнозовані.
Питання до бізнес-моделі залишаються відкритими
Історії Сергія Савченка та Максима Рогова стосуються конкретного досвіду співпраці та не є доказом того, що аналогічні результати отримують усі клієнти компанії. Водночас їхні свідчення порушують питання щодо економіки креветкового бізнесу, вартості обладнання, технологічного супроводу та реальних можливостей збуту продукції.
При цьому «Українська креветка» продовжує бути присутньою в українському освітньому та професійному середовищі аквакультури. Зокрема, представники компанії брали участь у навчальних заходах НУБіП України, присвячених аквафермерству.
Тому для потенційних інвесторів ключовим питанням залишається не сама перспектива вирощування креветки, а конкретна фінансова модель господарства. Перед вкладенням коштів необхідно перевіряти умови договору, ціни на обладнання, гарантії технологічного супроводу, умови придбання малька та, особливо, механізм реалізації готової продукції.
