Українська олійно-жирова галузь зіткнулася з ризиком скорочення переробки сільськогосподарської сировини. Через проблеми з безпекою та аварійні відключення електроенергії окремі олійноекстракційні підприємства вже призупинили закупівлі насіння та роботу виробничих ліній. Про це повідомляють компанії у медіа.
Тривалі перебої в роботі заводів можуть змінити структуру українського аграрного експорту. Якщо переробні потужності не зможуть повноцінно працювати, частина продукції замість перетворення на олію та шрот постачатиметься за кордон у вигляді необробленої сировини. У такому разі навіть збереження загальних обсягів експорту не компенсує втрату доходів, які забезпечує внутрішня переробка.
Проблема полягає не лише в енергопостачанні. Додаткові труднощі створює обмежена пропускна здатність транспортної інфраструктури. Сировинні вантажі та готова продукція конкурують за доступ до спільних логістичних маршрутів, прикордонних переходів і суховантажних потужностей. Водночас інфраструктура для перевезення наливних олій не може повністю замінити можливості транспортування інших видів вантажів.
Зупинки підприємств також впливають на фінансову стійкість переробників. Скорочення закупівель насіння зменшує внутрішній попит на сировину, а затримки з виконанням експортних контрактів на олію та шрот можуть створювати додаткові зобов'язання перед покупцями. Крім того, накопичення окремого виду продукції здатне порушити роботу всього виробничого циклу, збільшуючи потребу підприємств в оборотному капіталі.
Соняшниковий сегмент: експорт олії різко прискорився
Попри проблеми з роботою переробних підприємств, у першій половині листопада український експорт соняшникової продукції продемонстрував різну динаміку залежно від категорії товару. Найпомітніше зросли відвантаження готової олії та насіння.
За період із 1 до 12 листопада за кордон відправили 178,1 тис. тонн соняшникової олії вартістю 217,2 млн доларів. Для порівняння, за аналогічний відрізок жовтня експорт становив 72,3 тис. тонн на 97,3 млн доларів. Таким чином, фізичний обсяг поставок збільшився на 146,3%.
Значне прискорення спостерігалося і в торгівлі насінням соняшнику. Його експорт зріс майже у 4,8 раза — із 7,1 тис. до 33,9 тис. тонн. Вартість листопадових відвантажень становила 14,6 млн доларів проти 3,6 млн доларів у жовтні.
Водночас експорт соняшникової макухи змінився не так суттєво: за перші 12 днів листопада за кордон поставили 123,3 тис. тонн продукції на 22,2 млн доларів. У жовтні відповідні показники становили 117,8 тис. тонн і 23,9 млн доларів.
Показники експорту соняшникової продукції:
Соняшникова олія — 178,1 тис. тонн, приріст 146,3%.
Насіння соняшнику — 33,9 тис. тонн, збільшення у 4,8 раза.
Соняшникова макуха — 123,3 тис. тонн, приріст 4,7%.
На міжнародних ринках також спостерігалося підвищення вартості олійної продукції. Зокрема, соєва олія протягом тижня подорожчала на 2,4%, а європейський ціновий індикатор соняшникової олії 13 листопада 2026 року зріс на 25 доларів порівняно з попереднім днем.
Однак позитивна цінова кон'юнктура за кордоном не обов'язково означає аналогічне подорожчання насіння на внутрішньому ринку. Якщо переробники обмежені в електроенергії, виробничих можливостях або відвантаженні готової продукції, вони не можуть повною мірою скористатися сприятливою зовнішньою ситуацією.
Ріпак: сировини експортують більше, ніж продуктів переробки
У секторі ріпаку листопадова статистика також демонструє відмінності між експортом насіння та готової продукції. Найбільше скорочення зафіксовано у відвантаженнях ріпакової олії.
За перші 12 днів листопада Україна експортувала 14,8 тис. тонн ріпакової олії на 17,3 млн доларів. Упродовж аналогічного періоду жовтня за кордон відправили 40,5 тис. тонн вартістю 48,9 млн доларів.
Поставки самого насіння також зменшилися, але не настільки різко. У листопаді експортували 97,9 тис. тонн на 49,6 млн доларів, тоді як у жовтні цей показник становив 135,4 тис. тонн на 70,1 млн доларів.
Динаміка експорту ріпакової продукції:
Ріпакова олія — 14,8 тис. тонн проти 40,5 тис. тонн у жовтні.
Насіння ріпаку — 97,9 тис. тонн проти 135,4 тис. тонн за аналогічний період жовтня.
На біржовому ринку ситуація була дещо позитивнішою. Лютневий контракт MATIF на ріпак за відповідний період додав 3,9%. Водночас цінова різниця між травневим і лютневим контрактами скоротилася: премія травня зменшилася з 3 євро до 1,25 євро.
Українські цінові індикатори поки не відреагували на підвищення вартості найближчого біржового контракту. Це свідчить про те, що зовнішні котирування не завжди оперативно відображаються на внутрішньому ринку.
Соя: збільшилися поставки бобів та продуктів переробки
Інша тенденція спостерігається в соєвому сегменті. У першій половині листопада Україна суттєво наростила експорт соєвих бобів, а також збільшила відвантаження олії та макухи.
З 1 до 12 листопада за кордон відправили 59,2 тис. тонн сої на 24,8 млн доларів. Для порівняння, за аналогічний період жовтня обсяг поставок становив 26,6 тис. тонн на 10,9 млн доларів. У річному зіставленні з попереднім місяцем показник зріс на 122,3%.
Позитивна динаміка охопила й продукти переробки. Зокрема, експорт соєвої олії сягнув 11,2 тис. тонн на 12,4 млн доларів, а соєвої макухи — 31,3 тис. тонн на 12,2 млн доларів. Це приблизно на 4,5% та 9,7% більше відповідних жовтневих обсягів.
Основні показники соєвого експорту в листопаді:
Соєві боби — 59,2 тис. тонн на 24,8 млн доларів.
Соєва олія — 11,2 тис. тонн на 12,4 млн доларів.
Соєва макуха — 31,3 тис. тонн на 12,2 млн доларів.
Підтримку ринку забезпечували й міжнародні біржові тенденції. Зокрема, січневі ф'ючерси на сою подорожчали на 3,2%, а грудневі контракти на соєвий шрот — на 3,3%.
Одним із чинників такого руху стали оновлені прогнози Міністерства сільського господарства США (USDA). Відомство підвищило оцінку експорту американської сої до 1,720 млрд бушелів, водночас прогноз кінцевих запасів знизило до 300 млн бушелів.
Переробка залишається важливою умовою збереження доходів агросектору
Наведені показники демонструють неоднорідну ситуацію в експорті української олійної продукції. За окремими напрямками відвантаження зростають, проте проблеми з роботою переробних підприємств створюють ризики для подальшого розвитку галузі.
Особливо важливим залишається питання співвідношення експорту сировини та продукції з вищим ступенем переробки. Продаж насіння за кордон дозволяє реалізувати врожай, однак виробництво олії та шроту забезпечує додаткову економічну цінність усередині країни.
Тривалі перебої в роботі заводів можуть призвести до скорочення внутрішнього попиту на олійні культури, ускладнення логістики та погіршення фінансового становища переробників. Тому стабільність енергопостачання і можливість безперервної роботи виробничих потужностей залишаються важливими чинниками збереження конкурентоспроможності українського експорту.













