Зміни клімату та дедалі частіші посухи змушують українських аграріїв активніше інвестувати у зрошення. Після початку реформи меліорації фермери отримали можливість самостійно управляти поливними системами, об'єднуючись в організації водокористувачів. Одним із регіонів, де цей процес набирає обертів, стала Черкащина.
Як повідомляє «Суспільне», після втрати Каховського водосховища саме центральні області, які мають доступ до водних ресурсів Дніпра, почали відігравати дедалі важливішу роль у розвитку зрошення. За словами виконавчого директора Асоціації організацій водокористувачів України Дмитра Кохана, Черкаська область нині є однією з найактивніших у впровадженні нової моделі меліорації. Він зазначив, що цьому сприяє наявність достатніх водних ресурсів, а створення організацій водокористувачів стало першим етапом реформи. Наступним кроком має бути модернізація меліоративної інфраструктури із залученням інвестицій та кредитних ресурсів.
Практичні результати реформи вже помітні у господарствах області. Зокрема, у селі Чорнявка вдалося повернути полив на поле, яке залишалося без зрошення з 1997 року. Після відновлення трубопроводів тут уже другий сезон працює сучасна дощувальна техніка.
Агроном Олександр Клименко пояснив, що господарство працює у зоні нестійкого зволоження, де кількість опадів під час вегетації є нерівномірною. Через це нестача води у критичні періоди безпосередньо впливає на врожайність, особливо картоплі. За його словами, зараз у господарстві зрошуються вже 15 полів, а використання поливу дозволяє також збільшувати площі під картоплею та озимим ріпаком, забезпечуючи своєчасну появу сходів.
Розвиток систем зрошення став можливим після запуску у 2022 році реформи меліорації, яка надала агровиробникам право створювати організації водокористувачів та самостійно керувати інженерною інфраструктурою.
Голова організації водокористувачів «Топилівська» Микола Сухих повідомив, що вода для поливу надходить із Кременчуцького водосховища, після чого через насосну станцію, трубопроводи та накопичувальний резервуар подається безпосередньо до дощувальних машин. Він зазначив, що ще кілька років тому система перебувала у занедбаному стані: частину трубопроводів було демонтовано або розкрадено, тому їх довелося відновлювати власним коштом. Уже з 2021 року полив забезпечують на площі 707 гектарів.
За словами Сухих, після створення організації користувачі самі відповідають за технічний стан мережі, контролюють тиск і витрати води за допомогою спеціальних датчиків та лічильників, що допомагає уникати аварійних ситуацій.
Додаткові можливості для розвитку забезпечують грантові та державні програми. Проєктний менеджер об'єднання «Чорнявська зрошувальна система» Максим Майстренко повідомив, що за їхньої підтримки вдалося придбати чотири дощувальні машини американського виробництва Valley, дизельний генератор Valley та одну шлангобарабанну машину. Завдяки цьому площу зрошення збільшили ще на 262 гектари.
Він також зазначив, що чинні програми державної підтримки передбачають компенсацію до 50% вартості будівництва меліоративних трубопроводів за умови наявності проєктної документації та введення об'єкта в експлуатацію. Окремо діє механізм компенсації витрат на придбання дощувальної техніки українського виробництва.
Таким чином, розвиток організацій водокористувачів і відновлення поливної інфраструктури поступово допомагають агровиробникам адаптуватися до змін клімату, зменшувати залежність від погодних умов та розширювати площі вирощування культур, для яких стабільне забезпечення вологою має вирішальне значення.
