Фермерка Алла Стоянова підбила підсумки другого року експериментального вирощування бавовнику в Одеській області. Разом із науковцями вона випробовувала культуру в різних кліматичних умовах, щоб оцінити її життєздатність для українського аграрного ринку.
За словами Стоянової, цього сезону аграрії зіткнулися з серйозними погодними викликами: понад два місяці влітку в регіоні не було дощів. Незважаючи на це, бавовник добре переніс посуху навіть на ділянках без зрошення. Там, де рослини покладалися на природні опади, вдалося отримати врожайність до тонни з гектара, і якість волокна була кращою.
На полях із зрошенням врожайність виявилася значно вищою — близько 2,6 тонни з гектара. Це свідчить про високий потенціал культури за оптимальних агротехнічних умов. Фермерка уточнила, що зібрані партії бавовни відправили до лабораторій в Узбекистані для аналізу, адже в Україні поки що немає необхідної інфраструктури для перевірки якості волокна, особливо щодо придатності для текстильної промисловості та оборонних матеріалів.
Минулого року на Одещині тестували лише чотири сорти бавовнику. У 2025 році їхню кількість збільшили до двадцяти двох, враховуючи досвід попереднього сезону. Серед нових сортів особливо успішними виявилися болгарські гібриди: вони достигали раніше й показали кращу якість волокна. Ранній збір для цих сортів виявився оптимальним.
Попри те, що бавовництво в Україні ще на початковому етапі, Стоянова впевнена в перспективності напрямку. За її словами, наявність родючих земель і правильна агротехніка дозволяють Україні поступово нарощувати виробництво бавовни, що позитивно вплине як на текстильну промисловість, так і на стратегічну незалежність у виробництві матеріалів, які мають оборонне значення.
