Пошкодження портової інфраструктури та атаки на цивільні судна створюють додаткові ризики для українського аграрного експорту. На цьому тлі Україна та Італія обговорили можливості посилення логістики, зберігання врожаю та фінансової підтримки сільгоспвиробників.
Відповідні питання порушили під час зустрічі міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького з Надзвичайним і Повноважним Послом Італійської Республіки в Україні Карло Формозою. У переговорах також брав участь заступник міністра Денис Башлик. Сторони окремо розглянули ситуацію після російських ударів по портовій інфраструктурі Великої Одеси та наслідки для експорту української аграрної продукції.
За словами Тараса Висоцького, обмеження роботи морської логістики вже позначилися на фактичних обсягах експорту. Наприкінці липня та на початку серпня через атаки на портову інфраструктуру і цивільні судна Україна змогла вивезти значно менше аграрної продукції, ніж дозволяє її експортний потенціал.
«Нинішня ситуація в українському аграрному секторі складна. У серпні ми змогли експортувати лише близько третини від потенційного обсягу. Альтернативні маршрути дозволяють збільшити цей показник до 50%, але повністю замінити можливості чорноморських портів вони не можуть. Тому перед нами стоїть подвійне завдання – забезпечити стійкість експортних маршрутів і водночас створити додаткові потужності для зберігання врожаю», – наголосив Тарас Висоцький.
Таким чином, проблема експорту безпосередньо пов'язана з питанням зберігання зерна. Якщо продукцію неможливо оперативно відправити на зовнішні ринки, агровиробникам необхідно мати достатньо місця для її тимчасового розміщення. Особливо актуальним це питання стає в період активного збирання врожаю.
Міністр зазначив, що потенційний обсяг експорту української аграрної продукції оцінюється приблизно у 60 млн тонн. За умов збереження логістичних обмежень частина цього врожаю може залишатися на внутрішньому ринку, збільшуючи потребу господарств у додаткових складських рішеннях.
Одним із напрямів, який Україна запропонувала розглянути італійській стороні, стала допомога аграріям із тимчасовим зберіганням зерна. Серед можливих інструментів називали зернові рукави та інше обладнання. Окремо сторони розглянули модель ваучерної підтримки, за якої фермери могли б самостійно обирати необхідні послуги або обладнання для зберігання.
Проблема нестачі потужностей для зберігання залишається актуальною для українського агросектору з початку повномасштабної війни. Через пошкодження та знищення інфраструктури, перебої в ланцюгах постачання і складні умови експорту виробники змушені шукати альтернативні способи зберігати врожай. ФАО у своїх програмах підтримки України використовує, зокрема, зернові рукави та модульні сховища.
«Україна вже залучила близько 35 млн доларів міжнародної підтримки на напрям тимчасового зберігання зерна, зокрема 25 млн доларів від Світового банку та близько 10 млн доларів від інших партнерів. Водночас залишається потреба у додатковому фінансуванні», – зазначив Тарас Висоцький.
Міжнародні програми зі зберігання зерна вже охоплюють значну кількість українських виробників. Зокрема, ФАО повідомляла, що з 2022 року в межах відповідної стратегії українські аграрії отримали понад 37 тис. зернових рукавів, обладнання для їх завантаження та розвантаження, а також сотні модульних сховищ. Сукупно ці рішення дали змогу забезпечити зберігання понад 8 млн тонн зерна.
Італія зі свого боку розглядає можливість спрямування допомоги через програми ФАО. Одним із можливих механізмів може стати саме ваучерна система, яка доповнить уже наявну допомогу із забезпечення аграріїв зерновими рукавами.
Співпраця двох країн не обмежується питаннями зберігання. Під час зустрічі також обговорили українсько-італійські аграрні проєкти, які реалізуються в Україні. Зокрема, увагу приділили Одеській області, де йдеться про відновлення та модернізацію систем зрошення, допомогу фермерським господарствам і розвиток сільських територій.
Для Одещини питання зрошення має окреме значення через роль регіону у сільськогосподарському виробництві та його близькість до ключових експортних маршрутів. Водночас відновлення аграрної інфраструктури залишається частиною ширшого завдання з підтримки виробничих можливостей українських господарств під час війни.
Окремим пунктом переговорів стала програма TERRA. Її мета полягає у розширенні можливостей малого та середнього аграрного бізнесу отримувати фінансування. Українська та італійська сторони домовилися опрацювати організаційні питання, необхідні для переходу програми до практичної реалізації.
Ще одним напрямом співпраці визначили відновлення портової та логістичної інфраструктури. Україна також зацікавлена у подальшому посиленні альтернативних маршрутів, які дають змогу експортувати аграрну продукцію за умов обмеження роботи чорноморської портової логістики.
Йдеться, зокрема, про розвиток європейських Шляхів солідарності та збільшення ролі залізничного транспорту. Альтернативні сухопутні й річкові маршрути стали важливим елементом української експортної системи після початку повномасштабної війни, однак їхні можливості не повністю компенсують пропускну спроможність морських портів. Саме тому Україна одночасно працює над диверсифікацією логістики та відновленням стійкості портової інфраструктури.
За підсумками переговорів сторони зосередили увагу на кількох взаємопов'язаних завданнях: збереженні експортних можливостей України, створенні додаткових потужностей для зберігання врожаю, підтримці фермерів, розвитку альтернативної логістики та відновленні аграрної інфраструктури.
