Україна не має передумов для тривалого дефіциту основних продуктів харчування, попри посилення російських ударів по портовій та складській інфраструктурі. Внутрішній ринок продовжує забезпечуватися необхідними обсягами продовольства, а перебудова ланцюгів постачання дає змогу підтримувати рух товарів навіть за ускладнення традиційних експортних маршрутів.
Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький повідомив під час спілкування з представниками засобів масової інформації.
За його словами, наявні виробничі ресурси та продовольчі баланси не вказують на ризик довгострокового дефіциту. Водночас війна змушує бізнес адаптувати логістику, зокрема скорочувати кількість проміжних ланок між виробником і кінцевим споживачем.
«З точки зору обсягів виробництва, які в нас є доступними, та балансів, довгострокових дефіцитів наразі не передбачається по жодному з видів продукції. Логістика стала більш диверсифікованою. Десь залишається класична модель “виробник – великий склад – магазин”, але дедалі більше використовуються ланцюги “виробник – малий склад – магазин” або безпосередньо “виробник – магазин”», – зазначив Тарас Висоцький.
Одним із чинників стійкості продовольчого ринку залишається достатній рівень українського аграрного виробництва. Зокрема, у травні Мінекономіки прогнозувало, що за підсумками 2026 року Україна може отримати близько 60,4 млн тонн зернових. За оцінкою відомства, цього має вистачити для внутрішніх потреб країни. Для пшениці, наприклад, прогнозована загальна пропозиція разом із запасами становила близько 26,6 млн тонн за внутрішньої потреби на рівні 6,4 млн тонн.
Окремим викликом залишається експортна логістика. Через посилення російських атак на портову інфраструктуру у серпні український аграрний сектор був змушений активніше використовувати альтернативні маршрути. За словами Висоцького, ними за місяць вдалося експортувати близько 1,7 млн тонн аграрної продукції. Це відповідає приблизно третині потенційного обсягу експорту.
Водночас проблеми з експортною інфраструктурою не означають автоматичної нестачі продуктів усередині країни. Значна частина продовольства виробляється саме для внутрішнього споживання, а перебудова постачання дозволяє швидше доставляти окремі категорії товарів до торговельних мереж.
«За його словами, аналогічний підхід застосовується і до імпортної продукції. Логістика через пункти перетину кордону працює, тому довгострокового дефіциту імпортних продуктів наразі також не прогнозується.»
За оцінкою міністра, приблизно 70–80% продовольчої продукції, якщо не враховувати зернові та олійні культури, споживається безпосередньо в Україні. Особливо виражена орієнтація на внутрішній ринок у сегменті овочів борщового набору, де експорт займає незначну частку.
При цьому українські виробники продовжують працювати і на зовнішні ринки. Серед продукції, яка експортується, Висоцький назвав крупи, заморожені товари, цукор, олію, молочну продукцію, яйця та окремі види фруктів.
Зміна маршрутів і способів доставки водночас створює додаткові витрати для учасників ринку. За оцінкою Міністерства аграрної політики, перебудова логістичних ланцюгів може додати до загальної вартості продовольства близько 2,5%. Однак кінцева ціна залежить не лише від транспортування. На неї також впливають вартість пального, енергоносіїв і кормів, тому ситуація на продовольчому ринку перебуває під постійним моніторингом.
На тлі атак окремою проблемою залишаються пошкодження складської інфраструктури. Остаточні збитки від ударів по складах ще встановлюються. Попередня оцінка, наведена Висоцьким, свідчить, що знищення одного великого складського об’єкта може призводити до втрат на рівні 3–5 млн грн. Водночас для повного підрахунку збитків необхідно зафіксувати всі пошкодження та втрати майна і продукції.
Масштаб проблеми для агросектору загалом є значно ширшим. За даними Мінекономіки, профільних відомств і Київської школи економіки, щонайменше $6,5 млрд прямих збитків аграрного сектору пов’язані зі знищенням або пошкодженням сільськогосподарської техніки, логістичної інфраструктури, зерносховищ та елеваторів, а також із втратою аграрної продукції. Найбільших втрат останніми місяцями зазнавала портова інфраструктура Одеської області.
Попри це, ситуація із забезпеченням населення продуктами залишається контрольованою. Висоцький радить домогосподарствам в умовах війни мати базовий запас їжі та питної води, однак наголошує, що нинішня ситуація не вимагає створення надмірних запасів. Їхній обсяг має визначатися реальними потребами конкретної сім’ї.
Ще один напрям, який може вплинути на відносини між виробниками, постачальниками та торговельними мережами, стосується розподілу витрат у продовольчому ланцюгу. Універсальної моделі для всіх товарів, за словами міністра, немає. Вона має залежати від конкретної продуктової категорії, особливостей доставки, торговельної маржі та кількості етапів проходження товару від виробника до покупця.
У законодавчій площині це питання пов’язане із законопроєктом № 6068-д, спрямованим на захист від недобросовісних торговельних практик у відносинах між учасниками постачання сільськогосподарської та харчової продукції. Документ зареєстрували 15 грудня 2025 року. Станом на актуальну інформацію Верховної Ради він очікує розгляду, а 28 травня 2026 року його не було розглянуто на пленарному засіданні.
Водночас уряд продовжує роботу з міжнародними партнерами щодо підтримки аграрного сектору та відновлення пошкодженої інфраструктури. Для України це залишається важливим напрямом, оскільки воєнні ризики стосуються не лише безпосередньо виробництва, а й зберігання, транспортування та реалізації продукції.
Таким чином, головним ризиком для продовольчого сектору наразі залишається не нестача виробленої продукції, а здатність інфраструктури та логістики безперебійно доставляти її до споживача. Український аграрний сектор продовжує адаптуватися до цих умов, одночасно зберігаючи орієнтацію як на внутрішній ринок, так і на експорт.
