В умовах дефіциту кадрів і високої вартості техніки агровиробники дедалі частіше переглядають підходи до організації польових робіт. Одним із рішень, яке дозволяє оптимізувати процес збирання врожаю та скоротити витрати, є використання бункера-перевантажувача. Саме на цю техніку радить звернути увагу невеликим і середнім господарствам менеджер компанії Завод Кобзаренка Андрій Назимко.
За його словами, функціональність бункера не обмежується лише періодом жнив. Навесні агрегат можна застосовувати для транспортування мінеральних добрив і завантаження сівалок за умови встановлення додаткового шнека. У літньо-осінній період він забезпечує безперервність роботи комбайнів, мінімізуючи простої під час вивантаження зерна. Крім того, техніку можна доукомплектувати ваговою системою та GPS-модулем, що дає змогу точно контролювати обсяги завантаження й передавати дані для обліку.
Експерт зазначає, що при роботі разом із 2 комбайнами бункер-перевантажувач здатен фактично компенсувати продуктивність ще однієї збиральної машини. Такий висновок ґрунтується на практичному досвіді агрохолдингу Ukrlandfarming. За рахунок оперативного приймання зерна без зупинки комбайнів досягається швидкість роботи, співставна з використанням додаткової одиниці техніки.
Водночас економічний аспект є не менш важливим. За оцінкою фахівця, вартість бункера-перевантажувача становить 1,5–2 млн грн, що суттєво менше за ціну повноцінного комбайна. Таким чином, господарство може підвищити продуктивність збирання без значного збільшення інвестиційних витрат.
Окрему увагу Андрій Назимко звертає на вплив техніки на стан ґрунту. Використання важких зерновозів або іншого габаритного транспорту в полі призводить до переущільнення, яке може зменшувати врожайність на 20–30%. Застосування бункера-перевантажувача дає можливість знизити кількість проходів важкої техніки по полю, що позитивно впливає на структуру ґрунту та збереження його родючості.
Лінійка бункерів-перевантажувачів виробництва «Заводу Кобзаренка» охоплює моделі об’ємом від 9 до 50 м³. Серед господарств середнього масштабу найбільш затребуваними залишаються ПБН-20, ПБН-30 та ПБН-40. Вибір конкретної моделі залежить від площ обробітку, логістики в господарстві та наявного парку техніки.
Щодо оптимальної кількості таких агрегатів у господарстві, фахівець вважає, що універсального рішення немає. Через нестачу працівників окремі аграрії віддають перевагу одному більш місткому бункеру замість кількох менших. Якщо раніше найбільшим попитом користувався ПБН-30 об’ємом 30 м³, який дозволяє завантажити 22 т кукурудзи, то нині спостерігається зміщення інтересу в бік ПБН-40 об’ємом 40 м³ із вантажопідйомністю 30 т. Це свідчить про прагнення господарств скоротити кількість операцій і підвищити ефективність роботи в полі без розширення штату та надмірного навантаження на технічний парк.
