Українська аграрна спільнота підтримує запровадження пріоритетного експорту соняшникової олії в умовах обмежених логістичних можливостей. Водночас учасники ринку застерігають від поширення такого підходу на соняшниковий шрот і макуху, які використовують у тваринництві.
Проблеми з вивезенням готової продукції вже позначаються на роботі олійноекстракційних заводів (ОЕЗ). Коли резервуари заповнюються, а відвантаження затримуються, підприємства змушені призупиняти переробку. Через це вони не можуть приймати нові партії насіння від фермерів, що ускладнює роботу виробників сільськогосподарської продукції.
Гендиректор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук пояснив, що регулярне вивезення олії необхідне для безперервної роботи переробних підприємств. Якщо готову продукцію неможливо своєчасно відправити покупцям, заводи вичерпують можливості для її зберігання та змушені аварійно зупиняти виробництво.
Проблема загострюється через сезонне збирання кукурудзи. Для цього врожаю потрібні сушильні потужності та вільні місця на елеваторах. До виникнення логістичних труднощів у 2026 році олійноекстракційні заводи регулярно забирали соняшник з елеваторів, звільняючи простір для розміщення інших культур. Порушення цієї системи ускладнює організацію зберігання нового врожаю кукурудзи.
На думку Степана Капшука, пріоритет у перевезеннях для соняшникової олії виправданий також її економічною ефективністю: реалізація готової продукції приносить продавцям дохід, тоді як затримки з відвантаженням створюють додаткові витрати та перешкоджають роботі всього виробничого ланцюга.
Підтримують прискорення експорту олії й у Всеукраїнській аграрній раді (ВАР). Там наголошують, що українські фермери вирощують соняшник для подальшого продажу переробним підприємствам, а своєчасний експорт готової продукції допомагає забезпечувати стабільну роботу заводів і збут сировини.
Заступник голови ВАР Михайло Соколов пояснив, що вивезення соняшникового насіння замість продуктів його переробки є менш вигідним з погляду використання транспортних потужностей. За його оцінкою, для перевезення насіння необхідно вдвічі більше ємностей, ніж для транспортування продукції переробки. Тому організація виступає за швидше вивезення соняшникової олії на зовнішні ринки.
Водночас у ВАР наполягають на збереженні доступності соняшникового шроту та макухи для внутрішніх споживачів. Ці продукти переробки використовують у годівлі сільськогосподарських тварин, тому їхнє безперебійне постачання має значення для українського тваринництва. Якщо експорт таких кормових компонентів отримуватиме перевагу перед внутрішнім ринком, пропозиція для місцевих виробників може скоротитися, а ціни — зрости.
Таким чином, позиція аграрних об’єднань полягає в необхідності розмежувати пріоритети для різних видів продукції. Прискорення експорту олії має допомогти переробникам відновити ритмічну роботу, тоді як шрот і макуха повинні залишатися доступними українським тваринникам.
Міністерство аграрної політики та продовольства України також працює над механізмом, який передбачатиме пріоритетне вивезення соняшникової олії за обмежених логістичних можливостей. За словами міністра Тараса Висоцького, профільні асоціації узгодили відповідну позицію.
Підготовлений документ має пройти погодження із зацікавленими міністерствами відповідно до встановленої процедури. Після цього його розглядатиме Кабінет Міністрів України. Конкретних термінів ухвалення рішення міністр не назвав.
Тарас Висоцький зазначив, що для харчових продуктів механізм пріоритетного проїзду вже передбачений у системі «єЧерга» для автомобільного транспорту. Водночас для зернових та олійних культур аналогічного підходу раніше не застосовували. Міністр вважає, що соняшникова олія заслуговує на особливу увагу, оскільки має вищу додану вартість порівняно із сировиною, з якої її виробляють.
Очікується, що запровадження відповідного механізму має допомогти ефективніше використовувати наявні транспортні можливості. Для аграрного сектору це важливо не лише з погляду валютних надходжень від експорту, а й через взаємозалежність переробки, роботи елеваторів, зберігання врожаю та забезпечення сировиною підприємств харчової промисловості. Водночас практичний результат залежатиме від остаточного змісту рішення уряду та порядку його застосування.
