У другій половині липня на території Гурівської громади Кіровоградської області негода пошкодила великі площі сільськогосподарських культур. Найбільше постраждали посіви озимої пшениці, площа ураження в одному з господарств сягнула 187 гектарів.
За словами агронома підприємства Артура Новика, град випав на незібрані поля, завдавши значної шкоди посівам. Перед стихією протягом двох днів спостерігалося сильне парке повітря, спека негативно впливала на техніку, а пожежники були змушені чергувати на полях через ризик займання.
Ввечері ситуація змінилася різко: з боку Петрового та Олександрії насунулись хмари, розпочалася буря, а за нею пройшов сильний дощ із градом. Сам град тривав понад пів години, охопивши кілька сіл — зокрема Бокове, Варварівку та Ситаєве.
Як повідомив агроном, градина випадала різного розміру — від 20 до 50 міліметрів, у середньому як стигла черешня. Опади були настільки інтенсивними, що за пів години в ґрунт потрапило приблизно 50–60 мм води, тобто 50–60 літрів на квадратний метр. Після посухи, яка тривала перед тим, дощ настільки зволожив землю, що вона промокла на глибину 30 см, а тріщини в ґрунті, які з’явилися через спеку, були заповнені водою.
Стихія пройшла смугою, і рівень пошкодження посівів суттєво відрізнявся залежно від локації. В окремих місцях град частково вибив зерно, в інших — значно більше, а на деяких полях залишилася лише стеблова маса без колосу. Особливо сильно постраждали посіви у господарствах, що опинилися в епіцентрі бурі — загалом, за попередніми оцінками, ушкодження зафіксовано на площі щонайменше 500 гектарів.
Крім пшениці, негода зачепила й інші культури. У сусідніх господарствах значні втрати зазнали посіви сої, кукурудзи та соняшнику. Це може позначитися як на загальному обсязі валової продукції, так і на фінансових результатах сезону.
За словами Новика, до граду в господарстві починали збирання з середнім показником урожайності у 4 тонни з гектара. Проте після негоди деякі поля завершили зі значно нижчим результатом — лише 2–2,5 т/га. Економісти підприємства вже готуються до оцінки збитків у грошовому вимірі.
Схожі явища, зумовлені різкою зміною погодних умов, останнім часом стають усе частішими в Україні. Аграрії дедалі частіше зіштовхуються з такими кліматичними викликами, які безпосередньо впливають на фінансову стабільність господарств та продовольчу безпеку загалом. За таких обставин, адаптація до нових кліматичних ризиків — питання не лише агротехнологій, а й національної стратегії в аграрному секторі.
