Україна разом зі Світовим банком переходить від підготовки стратегічних документів до реалізації конкретних проєктів у сфері зрошення. Одним із ключових напрямів співпраці має стати модернізація водогосподарської інфраструктури та забезпечення аграрного сектору стабільним доступом до води.
Це питання особливо актуальне для південних регіонів, де сільське господарство значною мірою залежить від штучного зволоження. За оцінками Світового банку, до повномасштабної війни фактична площа зрошуваних земель в Україні була відносно невеликою порівняно із загальною площею сільськогосподарських угідь. Водночас саме зрошення має важливе значення для виробництва окремих культур і підвищення стійкості господарств до посух.
Питання подальшого розвитку галузі обговорив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час онлайн-зустрічі з представниками Світового банку. Сторони розглянули результати підготовки Генерального плану зрошення, визначення пріоритетних територій та підготовку інвестиційних проєктів.
За словами Тараса Висоцького, Генеральний план має бути не лише аналітичним документом, а й основою для визначення конкретних напрямів фінансування та відновлення інфраструктури.
«Для нас важливо перейти від аналітики та планування до конкретних проєктів. Генеральний план дає таку можливість. Маємо визначені пріоритетні території та розуміння необхідних інвестицій. Наступний крок — практична реалізація», — зазначив Міністр.
Документ визначає 25 пріоритетних етапів відновлення та розвитку зрошення. Йдеться приблизно про 913 тис. га земель, для яких загальна орієнтовна потреба в інвестиціях оцінюється у 5,9 млрд євро. Таким чином, йдеться не лише про ремонт окремих об'єктів, а про комплексне відновлення та модернізацію значного масиву водогосподарської інфраструктури.
Війна суттєво погіршила стан цього сектору. Світовий банк зазначав, що іригаційні та водогосподарські об'єкти зазнали значних пошкоджень, а руйнування Каховської греблі стало одним із найбільш масштабних ударів по системі водозабезпечення півдня України. Додатковими проблемами стали перебої з електропостачанням насосних станцій, зростання вартості енергії та погіршення технічного стану інфраструктури.
Окремим напрямом переговорів став проєкт RIVERS. На першому етапі його реалізація передбачає модернізацію систем зрошення та управління водними ресурсами в Одеській області. При цьому увага приділяється не тільки технічному стану каналів, а й надійності самого водозабезпечення, що стає важливішим через ризики посух і зміни кліматичних умов.
«Модернізацію зрошувальних систем потрібно поєднувати з гарантованим водозабезпеченням. Тому маємо комплексно працювати з каналами, насосними станціями, шлюзами та водними об’єктами. Важливими складовими також є автоматизація та енергонезалежність», — підкреслив Тарас Висоцький.
Передбачені в RIVERS заходи мають охопити й управлінську складову. Зокрема, планується створення національної цифрової платформи для планування та управління водними ресурсами, а також удосконалення законодавчих та інституційних механізмів у сфері зрошення. Орієнтовний обсяг фінансування проєкту становить 100 млн доларів.
Необхідність комплексного підходу пояснюється тим, що проблема українського зрошення не обмежується фізичним руйнуванням каналів чи насосних станцій. До повномасштабної війни значна частина наявної інфраструктури вже потребувала капітальних вкладень і модернізації. Світовий банк також звертав увагу на необхідність реформування системи управління та залучення водокористувачів до її відновлення.
Одним із елементів таких змін стали організації водокористувачів, які можуть брати участь в управлінні та експлуатації меліоративної інфраструктури. У матеріалах Світового банку щодо відновлення України зазначається, що станом на відповідний період було створено 54 такі організації. Також серед напрямів відновлення розглядаються сучасні системи дощування та крапельного зрошення.
Представники Світового банку зі свого боку підтвердили готовність продовжувати співпрацю з Україною та переходити від підготовленої аналітичної бази до реалізації конкретних інвестиційних проєктів.
У межах подальшої оцінки потреб України Світовий банк також готує новий звіт RDNA6. До нього має увійти оцінка потреб аграрного сектору та інфраструктури зрошення, що дасть змогу актуалізувати інформацію про завдані війною збитки та необхідні ресурси для відновлення.
Українську сторону на зустрічі представляли заступники міністра Віталій Головня та Ірина Овчаренко, перший заступник голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Тарас Кот, а також представники профільних структурних підрозділів.
Від Світового банку до переговорів долучилися регіональний директор у справах країн Східної Європи Боб Саум, операційний менеджер у справах країн Східної Європи Кевін Томлінсон, регіональний менеджер з питань сільського господарства та продовольства в Європі та Центральній Азії Хольгер Край і фахівці Банку, які займаються питаннями аграрного сектору, водних ресурсів, зрошення та правового забезпечення.
У підсумку співпраця має перейти до етапу практичного фінансування та реалізації визначених пріоритетів. Для аграрного сектору відновлення зрошення пов'язане не лише з поверненням пошкодженої інфраструктури до роботи, а й із переходом до більш сучасних, енергоефективних та керованих систем водопостачання.
