Правління Національного банку України ухвалило рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 15%. У регуляторі пояснюють такий крок необхідністю підтримати стабільність фінансового ринку, зберегти привабливість гривневих інструментів для заощаджень, а також стримувати інфляційні очікування населення та бізнесу.
У Нацбанку вважають, що чинна монетарна політика має допомогти поступово повернути інфляцію до цільового рівня 5%. Саме цей показник залишається середньостроковим орієнтиром для економіки країни.
Регулятор нагадав, що після певного уповільнення цінового зростання в другій половині минулого року інфляція знову почала прискорюватися. На це вплинули проблеми в енергетичному секторі, підвищення вартості пального, ослаблення гривні та швидше, ніж прогнозувалося, зростання заробітних плат. У березні річний рівень інфляції досяг 7,9%, а у квітні тенденція до зростання збереглася.
За оцінками НБУ, стійке сповільнення інфляції очікується у 2027 році. Серед головних чинників називають поступове зникнення впливу дорогого пального, менший зовнішній ціновий тиск, збільшення врожаїв та покращення ситуації в енергетиці. Важливу роль також відіграватимуть рішення самого Нацбанку щодо грошово-кредитної політики. Очікується, що наприкінці 2027 року інфляція знизиться до 6,5%, а у 2028 році повернеться до цільових 5%.
Окрему увагу регулятор приділив економічному зростанню. За підсумками першого кварталу поточного року темпи приросту реального валового внутрішнього продукту сповільнилися до 0,2%. Це свідчить про складні умови роботи економіки в умовах війни, логістичних ризиків та навантаження на енергетичну систему.
Водночас у наступні роки в НБУ очікують поступового пожвавлення. За умови поліпшення загальної економічної ситуації та зменшення геополітичної напруги зростання реального ВВП може прискоритися до 2,8–3,7% у 2027–2028 роках. Підтримати цей процес мають стабільний внутрішній попит, активізація інвестицій, відновлення енергетичної інфраструктури та збільшення аграрного виробництва.
Для України врожаї традиційно залишаються важливим фактором не лише для агросектору, а й для загального рівня цін, валютних надходжень та економічної динаміки. Саме тому очікування кращих результатів у сільському господарстві можуть позитивно вплинути на макроекономічну стабільність країни.
