З березня на ринку експорту українського цукру відбулися помітні зміни у географії постачань. Серед ключових напрямків з’явився Узбекистан, який швидко піднявся до трійки найбільших імпортерів. За прогнозами галузевих експертів, уже за підсумками квітня ця країна може вийти на перше місце серед покупців українського цукру.
Голова правління асоціації «Укрцукор» Яна Кавушевська пояснює таку динаміку нетиповими змінами в регіональній логістиці. Вона зазначає, що порушення звичних торговельних маршрутів на Близькому Сході, спричинене кризовими явищами в районі Перської затоки, призвело до скорочення постачань цукру з країн-експортерів, зокрема з Об’єднаних Арабських Еміратів, у напрямку Середньої Азії.
На цьому тлі українські постачальники отримали додаткові можливості для виходу на ринок, попри складність транспортних маршрутів. Логістичний ланцюг із використанням Чорного моря, території Грузії та Азербайджану з подальшим транзитом через Каспійське море залишається довгим і витратним, однак у поточних умовах він виявився конкурентоспроможним.
Водночас у галузі наголошують, що нинішній попит з боку Узбекистану має радше ситуативний характер і пов’язаний із ринковим дисбалансом. Попри це, сам ринок розглядається як перспективний для відновлення більш стабільних торговельних відносин у майбутньому. Серед основних стримувальних факторів залишаються обмежені логістичні можливості, зокрема дефіцит вагонів та перевалочної інфраструктури, що впливає на швидкість відвантажень.
Паралельно Україна продовжує експортувати цукор і на традиційні ринки Близького Сходу, зокрема до Сирії та Лівану, зберігаючи диверсифіковану структуру постачань.
За поточними оцінками, загальний обсяг експорту цукру вже становить близько 426 тис. тонн, що нижче показника попереднього року приблизно на 12%. Водночас у галузі прогнозують, що до завершення маркетингового періоду, який триває до 1 вересня, обсяги експорту можуть зрости до рівня близько 500 тис. тонн, за умови збереження нинішньої динаміки попиту.
