Нестабільні погодні умови цієї весни формують підвищений фітосанітарний ризик для плодових насаджень. Часті коливання температури в поєднанні з періодами підвищеної вологості створюють середовище, сприятливе для активізації грибкових інфекцій. У таких умовах особливо вразливими залишаються яблуневі сади, де одним із ключових патогенів традиційно виступає парша.
Фахівець із розвитку агротехнологій південного регіону компанії LNZ Group Сергій Корнюшенко звертає увагу на те, що основний акцент у захисті саду має зміщуватися на профілактичні заходи. За його оцінкою, недопущення первинного зараження є значно ефективнішим підходом, ніж подальше лікування вже уражених дерев, яке потребує більших витрат ресурсів і не завжди гарантує повне відновлення рослин.
Експерт пояснює, що критичний період для контролю захворювання припадає на ранні фази вегетації, коли інфекція тільки починає розвиватися. У разі ігнорування початкових обробок грибок швидко поширюється на листкову поверхню та молоді зав’язі, що згодом негативно впливає як на зовнішній вигляд плодів, так і на їх товарну якість. У підсумку це може призвести до зниження врожайності та економічних втрат для виробників.
За словами Корнюшенка, найбільш ефективною стратегією залишається робота на випередження, коли захисні обробки проводяться ще до появи видимих ознак ураження. Він підкреслює, що саме профілактичний підхід дозволяє утримувати ситуацію під контролем і мінімізувати ризики масового розвитку хвороби.
З урахуванням біології збудника, який активно розвивається за помірних температур і високої вологості, агрономи рекомендують комбінувати різні типи фунгіцидів. Використання системних і контактних препаратів забезпечує більш комплексний захист, формуючи своєрідний бар’єр для інфекції у найчутливіші фази — під час цвітіння та формування плодів.
