Національний банк України вніс зміни до правил роботи банків, які мають полегшити фінансування підприємств в умовах воєнних ризиків. Окремий блок нововведень стосується агропромислового комплексу, для якого порушення логістики та експорту може створювати проблеми з ліквідністю.
Йдеться насамперед про аграрну продукцію, яку підприємства використовують як заставу під час залучення кредитів. НБУ до 1 вересня 2027 року запровадив спеціальні правила її врахування під час оцінювання кредитного ризику.
Головна зміна полягає у збільшенні коефіцієнта ліквідності такої застави. Раніше він становив 0,4, а тепер підвищений до 0,75. Крім того, банки отримали більше можливостей під час визначення вартості товарних залишків, які використовуються як забезпечення.
Зокрема, нові правила передбачають:
- збільшення коефіцієнта ліквідності застави аграрною продукцією з 0,4 до 0,75;
- можливість для банків визначати вартість заставленої продукції відповідно до її фактичних залишків, наявних на дату розрахунку кредитного ризику;
- збільшення загального строку дії кредитного договору із заставою у вигляді аграрної продукції з 12 до 18 місяців.
Для аграрного бізнесу ці зміни мають значення через специфіку фінансування галузі. Виробники можуть мати значні обсяги продукції, але водночас потребувати коштів для поточних витрат, зберігання врожаю або продовження виробничої діяльності.
На ситуацію також впливають проблеми з експортною логістикою. НБУ зазначає, що порушення логістичних ланцюгів для агропродукції може погіршувати ліквідність підприємств цього сектору. За таких умов реалізація продукції може відбуватися повільніше, а кошти від її продажу надходити пізніше.
Оновлений підхід до агрозастави потенційно дозволяє банкам враховувати більшу частину її вартості під час оцінювання кредитного ризику. Водночас рішення регулятора не означає автоматичного надання кредиту: банк і надалі оцінює фінансовий стан позичальника та ризики конкретної операції.
Окрім правил щодо аграрної продукції, НБУ змінив підхід до короткострокової реструктуризації боргів. Банкам дозволено не визнавати дефолт боржника у випадку реструктуризації строком до одного року, якщо фінансові труднощі виникли через наслідки повномасштабної війни.
Таке послаблення поширюється на реструктуризації, проведені з 1 липня 2026 року до 1 вересня 2027 року. При цьому банк має мати підстави вважати, що труднощі є тимчасовими і позичальник зможе надалі відновити обслуговування заборгованості.
Таким чином, реструктуризація за новими правилами не означає списання боргу. Йдеться про можливість банку не фіксувати дефолт у ситуації, коли підприємство тимчасово має проблеми з обслуговуванням кредиту, але залишається життєздатним.
За оцінкою НБУ, нові правила щодо аграрної застави можуть створити передумови для збільшення доступного фінансування агропідприємств. Залучені кошти можуть використовуватися для покриття тимчасових потреб в оборотному капіталі, зберігання продукції, альтернативної логістики та забезпечення подальшого виробничого циклу.
«Наші рішення не скасовують відповідального оцінювання ризиків. Вони дають банкам більше гнучкості, а життєздатним підприємствам – можливість пройти складний період, зберегти виробництво, робочі місця та внесок у стійкість економіки», – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.
Окремо Нацбанк повідомив і про інші зміни у своїх нормативних документах. Зокрема, регулятор запровадив єдині підходи до врахування гарантійних інструментів на портфельній основі. Йдеться про інструменти з двома рівнями покриття та частковим відшкодуванням гаранту коштів, отриманих від стягнення іншого забезпечення. За інформацією НБУ, підготовка цих змін проводилася за участю міжнародних партнерів, зокрема в контексті інструментів програми Ukraine Facility.
Відповідні рішення затверджені постановами Правління Національного банку України від 7 серпня 2026 року №88 та №89. Вони набрали чинності 8 серпня 2026 року.
Для аграрного сектору ключовим результатом змін є саме перегляд підходу до продукції як заставного активу. Підвищення коефіцієнта ліквідності, врахування фактичних залишків і довший строк кредитного договору мають дати банкам більше можливостей для фінансування підприємств, які працюють в умовах воєнних та логістичних ризиків.
