У Черкаській області аграрії, дачники та власники присадибних ділянок дедалі частіше стикаються з проблемою поширення шкідників на малині. Ці дрібні комахи здатні не лише значно зменшити врожайність, але й ослабити або повністю знищити кущі. Мешканка Черкаського району Інна ділиться: у її саду щороку доводиться "ділитися урожаєм" із шкідниками, які з’являються відразу з настанням сезону.
Інша господиня, Олена Іванівна, попри невелику кількість кущів, веде постійний догляд за рослинами: обрізання, полив, перекопування та обробка препаратами стали для неї звичними заходами. Вона зізнається, що шкода дивитися, як зусилля пропадають через навалу шкідників.
Як пояснила Ірина Іщенко, представниця управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби у Черкаській області, ці комахи можуть впливати не лише на поточний урожай, а й завдавати значної шкоди рослинам у довгостроковій перспективі.
До найбільш агресивних шкідників малини належать:
-
Попелиця – висмоктує соки з верхівок пагонів, залишаючи липкий наліт. Зимують яйця на однорічних пагонах.
-
Малиновий жук – личинки поїдають ягоди, а навесні жуки пошкоджують квіти.
-
Малиново-суничний довгоносик – відкладає яйця у бутони малини та полуниці. Личинки знищують цвіт і листя.
-
Павутинний кліщ – у спеку активно висмоктує соки з листя, залишаючи павутину та викликаючи пожовтіння листків.
-
Малинова стеблова галиця – личинки викликають нарости на пагонах, що гальмує ріст.
-
Брунькова міль – гусениці живляться молодими бруньками, призводячи до ослаблення куща.
-
Стеблова муха – личинки створюють ходи у стеблах, в результаті чого пагони в’януть або загнивають.
Ці шкідники здатні не тільки знизити кількість ягід, а й суттєво ослабити рослину, зробивши її вразливою до хвороб.
Щоб мінімізувати ризики ураження, фахівці рекомендують дотримуватись комплексу профілактичних і захисних дій. Зокрема, доцільно:
-
Обрізати і спалювати уражені пагони;
-
Проводити перекопування або розпушування ґрунту восени та навесні;
-
Очищувати ділянку від рослинних залишків, листя;
-
Мульчувати ґрунт навколо кущів хвойною тирсою.
Не менш важливо забезпечити повноцінне підживлення і регулярний полив, аби підвищити імунітет рослини до стресових чинників. У теплу пору року особливо активно варто контролювати появу шкідників, адже саме тоді вони швидко розмножуються.
Одним із природних методів боротьби є залучення ентомофагів, зокрема сонечок, які харчуються попелицями. Також ефективними є обробки біологічними препаратами (на основі бактерій, грибів чи ензимів) та дозволеними інсектицидами, згідно з офіційним реєстром пестицидів в Україні.
Застосування хімічного захисту слід проводити в безвітряну суху погоду, із дотриманням засобів індивідуального захисту — маски, рукавичок, захисного одягу та окулярів.
У господарствах, де перевага надається органічному вирощуванню, популярністю користуються настої з часнику, цибулі, тютюну, деревію або полину. Ці природні препарати можуть відлякувати шкідників або спричиняти їм токсичну дію, не завдаючи шкоди довкіллю. Проте важливо розуміти, що їх ефективність нижча, ніж у спеціалізованих засобів.
Шкідники малини — проблема, яку не можна ігнорувати. Вчасне виявлення та грамотна реакція здатні не лише врятувати урожай, а й зберегти самі кущі здоровими на майбутні сезони. Сучасний підхід до садівництва вимагає комплексної взаємодії: профілактика, правильна агротехніка, біологічний та хімічний захист, а також підтримка біорізноманіття на ділянці.
