Механізм експорту сої та ріпаку в Україні можуть суттєво змінити вже найближчим часом. У Міністерстві економіки підготували проєкт рішення, який передбачає оновлення підходів до відстеження походження продукції. Основна мета — зробити процедури більш зрозумілими для ринку, зменшити ризики розбіжностей у даних та синхронізувати інформацію між різними державними системами.
Йдеться, зокрема, про інтеграцію процесів із даними Державного аграрного реєстру. Передбачається, що інформація, яка використовується для оформлення експорту, має відповідати відомостям, що вже містяться в системі. Це дозволить уникати ситуацій, коли різні джерела подають суперечливі показники щодо обсягів виробництва чи походження продукції.
Окрему увагу в документі приділено взаємодії з Торгово-промисловою палатою України. Запропоновано налагодити регулярний обмін даними, щоб перевіряти відповідність інформації, яка використовується під час оформлення експортних операцій. Такий підхід покликаний посилити контроль і водночас зменшити адміністративні бар’єри для бізнесу, оскільки частина перевірок відбуватиметься автоматично.
Важливим елементом змін є врегулювання питання залишків продукції. Запаси сої та ріпаку, сформовані у 2025/2026 маркетинговому році, не враховуватимуться при визначенні обсягів експорту, які підпадають під пільгові умови в наступному сезоні. Водночас для таких залишків встановлено чіткі часові рамки реалізації:
- на експорт: ріпак – до 30 червня 2026 року, сою – до 31 серпня 2026 року;
- на внутрішньому ринку – без обмежень.
Щоб скористатися звільненням від експортного мита, виробники та кооперативи повинні пройти верифікацію через систему Державного аграрного реєстру. Процес буде автоматизований і запускатиметься після подання заявки у встановлені строки:
- для ріпаку – з 1 липня поточного року до 1 квітня наступного року;
- для сої – з 1 вересня поточного року до 1 червня наступного року.
Суттєво змінюється й підхід до подання інформації про врожайність. Передбачено дворівневу модель: спочатку аграрій вносить прогнозні показники, а після збору врожаю — уточнює їх фактичними даними. Кожен із цих етапів передбачає одноразове внесення інформації. Така система, з одного боку, дає виробникам більше гнучкості в плануванні, а з іншого — дозволяє державі ефективніше відстежувати реальні обсяги виробництва.
Документ також визначає верхні межі врожайності, які враховуватимуться в системі:
- для ріпаку – не більше 5,0 т/га;
- для сої – не більше 3,5 т/га.
У перспективі планується подальша автоматизація. Починаючи з 2027/2028 маркетингового року, система самостійно розраховуватиме залишки продукції з попередніх періодів, що має зменшити навантаження на бізнес і підвищити точність обліку.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький наголосив, що нові підходи мають зробити механізм моніторингу не лише більш контрольованим, а й зрозумілішим для ринку.
«Чіткі правила, прозорі процедури та визначені строки дадуть виробникам і експортерам більше впевненості у плануванні роботи та допоможуть уникнути непорозумінь під час експорту. Наше завдання – завчасно донести до ринку всі ключові умови, щоб виробники могли впевнено планувати свою діяльність, а механізм працював стабільно і без подвійного трактування. У результаті бізнес отримає більше передбачуваності, а держава – ефективний інструмент моніторингу», – зазначив Тарас Висоцький.
Водночас чинні висновки Торгово-промислової палати України залишатимуться дійсними протягом перехідного періоду: до 30 червня 2026 року для ріпаку та до 31 серпня 2026 року для сої.
У міністерстві підкреслюють, що проєкт документа винесено на погодження та обговорення. Це дає змогу учасникам ринку заздалегідь ознайомитися з новими правилами, оцінити їхній вплив на операційну діяльність і підготуватися до змін. В умовах активного експорту олійних культур, які залишаються важливою складовою валютних надходжень України, впорядкування таких процедур має ключове значення для стабільності ринку та довіри з боку міжнародних партнерів.
