Очікується, що у 2026 році обсяги експорту українського меду можуть зменшитися до рівня 40–45 тис. тонн. Такий прогноз пов’язують із низкою економічних і логістичних чинників, які впливають на галузь протягом останнього періоду.
Про можливе скорочення ринку повідомив керівник компанії Beehive Семен Гагарін. Він зазначає, що ключовими причинами стали суттєве подорожчання логістики, зростання витрат на пальне, а також часткова втрата окремих напрямків збуту через загострення ситуації на Близькому Сході.
Додатковим фактором тиску на експорт є ускладнення формування експортних партій. Через необхідність збирати продукцію з різних регіонів зростає собівартість логістичного процесу. Особливо відчутно змінилися витрати на транспортування: доставка контейнера до Катару подорожчала з приблизно 7–8 тис. доларів до близько 20 тис. доларів, а час перевезення збільшився з 45 до 90 днів. У результаті постачання на цей напрямок наразі призупинені.
Ситуація на ринку також ускладнюється тим, що втрата окремих преміальних ринків, таких як Катар або ОАЕ, не компенсується швидко іншими напрямками. Навіть відносно невеликі обсяги експорту, близько 100 тонн, мають значення не стільки з точки зору кількості, скільки через втрату платоспроможних покупців.
У 2025 році експорт українського меду становив близько 50 тис. тонн, що створює базу для порівняння з прогнозами на наступний період. Водночас очікується, що у 2026 році внутрішній обсяг виробництва може перебувати в межах 60–80 тис. тонн, як і у 2023–2024 роках, однак частина продукції залишатиметься на внутрішньому ринку через складнощі експорту.
До появи нового врожаю, який зазвичай формується в серпні, на ринку прогнозується тимчасовий дефіцит меду. Це вже впливає як на експортні обсяги, так і на цінову динаміку.
Після початку нового сезону, орієнтовно в серпні–вересні, очікується поступова стабілізація ситуації. Основним напрямком збуту для українського меду залишається Європейський Союз, на який припадає приблизно 90–95% усього експорту.
