Після безпрецедентного за обсягами 2024 року, коли товарообіг агропродовольчої продукції між Україною та Європейським Союзом сягнув $17,2 млрд, у 2025 році динаміка змінилася. Загальний оборот скоротився на 9% і становив $15,7 млрд. Зниження відбулося насамперед через спад експорту української продукції до країн ЄС, що відповідно вплинуло і на торговельне сальдо.
Академік Національної академії аграрних наук Микола Пугачов пояснив, що основним чинником стало помітне скорочення поставок вітчизняної аграрної продукції на європейський ринок, і це безпосередньо позначилося на балансі зовнішньої торгівлі. Він також уточнив, що у структурі співпраці провідні позиції з боку ЄС посідали Польща, Італія, Нідерланди, Іспанія, Німеччина, Франція, Румунія та Бельгія. За його оцінкою, на ці держави припадає близько 80% сукупного агропродовольчого обороту України з Євросоюзом.
Попри загальне скорочення товарообігу, імпорт з ЄС продемонстрував зростання. У 2025 році Україна закупила аграрної продукції на суму близько $4914 млн, що майже на 15% більше, ніж роком раніше. Така тенденція свідчить про високу залежність окремих сегментів внутрішнього ринку від європейських постачальників, особливо в частині готових харчових виробів та продукції з високою доданою вартістю.
Найбільші витрати припали на алкогольні та безалкогольні напої — $514 млн. Значні суми також були спрямовані на закупівлю різноманітних харчових продуктів, екстрактів і концентратів — $429 млн. Продукти для годівлі тварин, а також залишки й відходи харчової промисловості обійшлися у $397 млн. Імпорт какао та шоколадних виробів становив $394 млн, а тютюнових виробів — $384 млн.
Окремої уваги заслуговує сегмент молочної продукції. У 2025 році її частка в загальному імпорті з ЄС склала 6,6%. Обсяги закупівель зросли на 17% порівняно з 2024 роком і досягли $324 млн. Ключовою позицією залишалися сири, яких було придбано на $270 млн. Така структура імпорту відображає стійкий попит українських споживачів на європейські молочні бренди та водночас вказує на виклики для національних виробників у конкурентному середовищі.
Готові продукти із зерна також залишаються вагомою статтею закупівель — їх ввезли на $304 млн. Це демонструє, що поряд із сировинним експортом Україна активно імпортує перероблену продукцію, що має більшу додану вартість, що характерно для сучасної моделі інтеграції у спільний європейський ринок.
Науковці Інституту аграрної економіки прогнозують, що у 2026 році країни Європейського Союзу й надалі зберігатимуть провідні позиції у регіональній структурі імпорту продовольства в Україну. З огляду на географічну близькість, логістичні переваги та дію режимів торговельної лібералізації, ЄС залишатиметься ключовим партнером України в агропродовольчій сфері, навіть попри коливання обсягів експорту й імпорту в окремі роки.
