Наприкінці року український ринок соняшнику демонструє зниження цін, що пов’язано насамперед із падінням ділової активності з боку переробних підприємств у передноворічний період. Частина заводів тимчасово зменшує обсяги закупівель і переробки, що традиційно впливає на короткострокову кон’юнктуру сировинного ринку. Таку динаміку фіксують аналітики Spike Brokers.
За оцінками брокерів, нинішня обережність переробників зумовлена одразу кількома факторами. Серед ключових — ризики можливих логістичних збоїв, які змушують підприємства працювати з меншими обсягами та утримуватися від агресивних закупівель. При цьому базова потреба у соняшнику нікуди не зникає, і проблема недостатнього запасу сировини поступово накопичується.
«Очікування можливих логістичних ускладнень спонукає підприємства зайняти вичікувальну позицію та скоротити темпи переробки. Водночас фундаментальна потреба у сировині залишається, і значна частина заводів входить у 2026 рік з недостатнім рівнем покриття», — пояснили брокери.
Цінові індикатори підтверджують ослаблення ринку соняшнику в сегменті переробки. Спотовий індекс із поставкою на заводи протягом 30 днів зменшився на $14 з ПДВ і опустився до $672/т. Така корекція відображає не зміну врожайної бази, а саме ситуативне зниження попиту з боку підприємств, які наприкінці року оптимізують фінансові потоки та складські запаси.
Водночас ситуація на суміжних ринках виглядає менш однозначною. Зокрема, котирування соняшникової олії в портах Північної Європи продемонстрували зростання. За підсумками поточного тижня ціни в шести портах регіону піднялися на $20 порівняно з кінцем минулого тижня та сформувалися в діапазоні $1'340–1'345. Це свідчить про збереження зовнішнього попиту на готову продукцію, попри тимчасову паузу в закупівлях сировини.
Турецький напрямок залишається відносно стабільним. Попит на соняшникову олію тут утримується на рівні $1'300–1'305, без суттєвих коливань. Така рівновага може стати додатковим чинником підтримки для українських переробників уже на початку 2026 року, коли заводи будуть змушені активніше виходити на ринок сировини для відновлення необхідного рівня завантаження виробничих потужностей.
