В Україні вперше спробують застосувати цифрове планування для визначення черговості гуманітарного розмінування сільськогосподарських земель. Національний орган з питань протимінної діяльності затвердив План гуманітарного розмінування на 2026 рік, у межах якого передбачено експериментальне використання платформи GRIT.
Як повідомили у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства, за допомогою цієї системи сформовано перелік приватних ділянок сільськогосподарського призначення, які планують очистити від вибухонебезпечних предметів. Загальна площа земель, включених до плану, становить 5 312 га. Закупівлю послуг з розмінування за кошти державного бюджету здійснюватиме Центр гуманітарного розмінування.
У відомстві пояснюють, що цифровий інструмент дозволяє більш системно підійти до вибору ділянок, які мають першочергове значення для повернення в обробіток. Це особливо актуально в умовах обмежених ресурсів та значних площ забруднених територій, які утворилися внаслідок бойових дій. За різними оцінками, мінна небезпека залишається одним із ключових факторів, що стримує відновлення аграрного виробництва в прифронтових і деокупованих регіонах.
«Для нас це пілотування автоматизованої пріоритезації на базі системи GRIT в реальних умовах. І додатковий інструмент, що дозволить у межах бюджетної програми «Гуманітарне розмінування» збільшити кількість агроугідь, повернутих до використання, і залучити до робіт більше операторів протимінної діяльності (ПМД). При цьому, як і раніше, пріоритетними для очищення в межах державної програми компенсації залишаються ділянки за заявками фермерів та домогосподарств», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Безкаравайний.
Під час підготовки плану команда платформи GRIT поєднала полігони ймовірно забруднених або небезпечних територій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення приватної власності. Найбільша концентрація таких ділянок зафіксована в Харківській області, де зосереджено 329 із 458 відібраних земельних масивів.
Після цього система оцінила кожну ділянку за кількома напрямами, зокрема з огляду на економічний ефект від повернення землі в обробіток, соціальну значущість, екологічні ризики та рівень безпеки. На основі цих критеріїв було сформовано п’ять черг розмінування — від найбільш пріоритетної до найменш пріоритетної в межах затвердженого плану.
До експериментального проєкту увійшли земельні полігони в Київській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях. Очікується, що результати пілотного застосування цифрової платформи стануть підґрунтям для масштабування такого підходу в наступних програмах гуманітарного розмінування та сприятимуть швидшому відновленню аграрного потенціалу країни.
