Загальна площа гарбузів в Україні під урожай 2026 року може становити близько 30 тис. га. Основну частину цих насаджень забезпечують господарства населення. Таку орієнтовну оцінку наводять в Інституті кліматично орієнтованого сільського господарства НААН.
Водночас визначити точні масштаби вирощування культури складно через особливості державного обліку. Різні напрями використання гарбузів відображаються в статистиці за окремими категоріями: гарбузи, призначені для отримання насіння, мають код 0590, столові враховують у складі овочевих культур, а кормові відносять до кормових культур.
Через таку систему обліку офіційні показники не завжди відображають усі площі, зайняті гарбузами. Зокрема, цифри на рівні 7–8 тис. га, які іноді наводять для України, стосуються переважно посівів гарбузів на насіння, а не загального обсягу їх вирощування.
На цю особливість звертає увагу Володимир Книш — завідувач відділу овочівництва і баштанництва Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, кандидат сільськогосподарських наук і старший науковий співробітник.
Зміни у виробництві гарбузів останніх років пов'язані не стільки з розширенням посівних площ, скільки з трансформацією структури господарювання. Як зазначає науковець, культура традиційно залишається поширеною в особистих селянських господарствах, однак водночас поступово розвивається напрям великотоварного виробництва.
Таким чином, гарбузівництво в Україні поєднує традиційне вирощування для власних потреб і продажу з формуванням масштабніших виробничих напрямів. Водночас оцінювати реальні обсяги цього сегмента лише за статистикою вирощування гарбузів на насіння некоректно, оскільки вона не охоплює всі категорії культури.
