Дискусії навколо українського аграрного експорту до Польщі не вщухають уже кілька років. Особливо вони загострюються під час виборчих кампаній або політичних дебатів, коли тема сільського господарства стає зручним інструментом для мобілізації електорату. Водночас представники української аграрної спільноти переконані, що реальна економічна картина значно складніша, ніж гучні політичні заяви.
Таку позицію озвучив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, коментар якого поширила пресслужба ВАР. За його словами, нинішня дискусія навколо української агропродукції здебільшого будується не на цифрах, а на політичних аргументах.
«Якщо аналізувати ситуацію навколо українського аграрного експорту до Польщі, то близько 80% цієї дискусії сьогодні становлять політика та емоції, і лише 20% — практична складова, яка потребує обговорення. Сьогодні аграрний кластер є одним із найскладніших у контексті євроінтеграції України, адже саме тут бачимо найбільше застережень з боку окремих країн. Йдеться не лише про Польщу, а й про Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, де час від часу також звучать звинувачення на адресу українських аграріїв», - сказав він.
За словами Дениса Марчука, поширена теза про те, що українське зерно нібито витісняє польську продукцію завдяки нижчій вартості, не витримує економічного аналізу. Він вважає, що ситуацію слід оцінювати з урахуванням світових цінових тенденцій, а не лише через призму політичних дискусій.
«Звинувачення в тому, що українське зерно є надто дешевим і через це конкурує з польським, не мають достатніх економічних підстав. Європейським фермерам важливо розуміти, що світові ціни на зернову групу вже давно знижуються. Проте чомусь за це завжди звинувачують Україну. В умовах війни собівартість українського виробництва є надзвичайно високою, так само як і логістика. Довезти зерно з центру України до польського кордону зовсім не дешево, і воно коштуватиме значно дорожче, ніж продукція, вирощена всередині Польщі. У таких питаннях варто спиратися на цифри та реальну економіку», - пояснив заступник голови ВАР.
Тема українського експорту залишається однією з найчутливіших у переговорах щодо інтеграції України до Європейського Союзу. Саме аграрний сектор вважається одним із найскладніших напрямків майбутніх переговорів, адже багато країн ЄС прагнуть захистити власних виробників. Це природна позиція для будь-якої держави, однак експерти неодноразово наголошували, що оцінювати конкуренцію варто на основі економічних показників, а не політичних гасел. Бо ринок любить цифри, а не гучні лозунги.
Окрему увагу Денис Марчук звернув на ще один аспект дискусії. На його думку, у країнах Європейського Союзу багато говорять про конкуренцію з боку України, але значно рідше згадують про російську аграрну продукцію, яка також присутня на європейському ринку.
«Коли в Польщі та інших країнах ЄС говорять про загрози з боку української агропродукції, чомусь майже не порушується питання присутності російської продукції на європейському ринку. Насправді російська продукція продовжує бути присутньою в Європі та конкурувати з місцевими виробниками. При цьому російський аграрний сектор активно підтримується державою, що дозволяє російським компаніям пропонувати продукцію за більш конкурентними цінами. Український агросектор не має подібного рівня державної підтримки», — наголосив заступник голови ВАР.
На думку представників галузі, подальший діалог між Україною та державами ЄС щодо аграрної торгівлі має будуватися на прозорих правилах, статистичних даних та взаємному пошуку рішень. Саме такий підхід може допомогти знизити рівень напруги навколо українського експорту та перевести дискусію з політичної площини у практичну, де ключову роль відіграють економіка, конкуренція та спільні інтереси аграрного сектору.
