Україна продовжує перебудовувати аграрний сектор відповідно до вимог Європейського Союзу, переходячи від гармонізації законодавства до практичного впровадження механізмів, необхідних для роботи за правилами Спільної аграрної політики ЄС. Серед ключових напрямів — удосконалення державної підтримки сільгоспвиробників, цифровізація адміністративних процесів, прозорий контроль за використанням коштів, скорочення бюрократичних процедур та стимулювання розвитку переробної галузі й виробництва продукції з більшою доданою вартістю.
Ці питання стали однією з центральних тем панельної дискусії «Сільське господарство України в перехідний період: стратегічні напрями, розвиток агропродовольчої галузі та сучасні системи виробництва харчових продуктів», що відбулася під час Конференції з відновлення України 2026 (URC 2026) у польському Гданську. До обговорення долучився заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик.
Під час виступу він зазначив:
«Наше завдання – перейти від гармонізації законодавства до практичних інструментів, які працюватимуть у реальному секторі. Агровиробник має отримати зрозумілий доступ до підтримки, держава – якісні дані для рішень, а система – прозорий контроль і довіру».
Одним із визначальних етапів на шляху євроінтеграції аграрної галузі залишається переговорний розділ 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій». Україна вже завершила двосторонній скринінг із Європейським Союзом за цим напрямом та переходить до створення практичних інструментів, які стануть основою функціонування аграрної політики після набуття членства в ЄС.
Спільна аграрна політика Європейського Союзу передбачає комплексний підхід до розвитку сільських територій, підтримки фермерських господарств, екологічної сталості та продовольчої безпеки. Саме тому адаптація української системи управління агросектором охоплює не лише нормативні зміни, а й модернізацію цифрових сервісів, механізмів адміністрування державної допомоги та підходів до використання бюджетних ресурсів.
Окрему увагу під час дискусії приділили майбутній ролі України на світовому аграрному ринку. Попри повномасштабну війну український агросектор продовжує залишатися одним із важливих постачальників продовольства для багатьох країн. Подальший розвиток галузі пов'язують із розширенням переробних потужностей, випуском продукції з високою доданою вартістю, впровадженням сучасних технологій та зміцненням співпраці з міжнародними партнерами.
Учасники панелі також наголосили, що інтеграція України до аграрної системи ЄС має принести користь не лише українському сільському господарству, а й усьому європейському агропродовольчому простору. Це стосується розвитку логістики, створення нових виробничих ланцюгів, розширення переробки, технологічної співпраці та посилення спільної продовольчої безпеки.
Прикладом такого партнерського підходу є ініціатива Food from Ukraine, яка поступово трансформується з гуманітарного проєкту у формат довгострокової економічної взаємодії з державами-партнерами. Її розвиток демонструє прагнення України не лише експортувати продовольство, а й брати участь у створенні сучасної аграрної інфраструктури за кордоном.
Зокрема, у квітні 2026 року в Гані розпочав роботу Центр переробки та дистрибуції продовольства — агрохаб. Він став першим практичним прикладом реалізації моделі Food from Ukraine у країні-партнері та підтвердив можливість України робити внесок у зміцнення глобальної продовольчої безпеки не лише через постачання агропродукції, а й завдяки передачі інфраструктурних рішень, професійної експертизи та сучасних аграрних технологій.
Конференція з відновлення України 2026, що проходила 25–26 червня у Гданську, стала одним із головних міжнародних майданчиків для обговорення післявоєнного відновлення країни. Учасники заходу розглядали питання залучення інвестицій, підтримки українського бізнесу, розвитку ключових секторів економіки та подальшого просування України на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі.
