Українські експортери продовжують розширювати свої позиції на ринку Китаю: вже понад 130 компаній отримали офіційний дозвіл на поставки ячменю. Як повідомили у Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, складено та оприлюднено два ключові документи — перелік підприємств, які планують здійснювати експорт, а також реєстр місць зберігання зернової продукції, звідки вона буде відправлятися.
Такі кроки стали можливими завдяки виконанню положень Протоколів фітосанітарних та інспекційних заходів, які були узгоджені між Міністерством аграрної політики України та Генеральною адміністрацією нагляду за якістю, інспекції та карантину КНР. Це є результатом багаторічної роботи з гармонізації вимог до безпечності зерна та підтвердження його відповідності міжнародним стандартам.
«Переліки оприлюднені на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби у розділі «Фітосанітарія, контроль у сфері насінництва та розсадництва» – «Фітосанітарні вимоги країн» – «Фітосанітарні вимоги Китайської Народної Республіки» за посиланням», — зазначили у відомстві.
Наголошується, що суб’єкти господарювання, які виявлять неточності у зазначених даних, мають повідомити про це Департамент фітосанітарної безпеки та контролю в рослинництві до 3 вересня поточного року.
«Це дозволить своєчасно внести корективи та забезпечити безперешкодний експорт ячменю відповідно до міжнародних вимог», — підкреслюється у повідомленні.
Відповідно до оновленого списку, на сьогодні вже 132 українські компанії офіційно включені до переліку експортерів, які мають право постачати ячмінь до Китаю. Для вітчизняних аграріїв це відкриває ширші можливості для диверсифікації ринків збуту, особливо з огляду на скорочення традиційних каналів експорту через воєнні ризики.
Китайський ринок є одним із найбільш привабливих для українського зернового сектору, адже країна стабільно нарощує імпорт кормових культур. Зокрема, ячмінь використовується у тваринництві та харчовій промисловості, що робить його стратегічно важливою культурою для зовнішньої торгівлі. У 2023–2024 маркетинговому році КНР залишалася одним із найбільших світових імпортерів цієї зернової, а Україна традиційно входила до числа ключових постачальників.
Фахівці ринку відзначають, що доступ до китайського ринку підвищує конкурентоспроможність українських виробників та дозволяє їм компенсувати втрати від обмеження морських логістичних шляхів. Експерти також наголошують, що формування переліків експортерів та складів є не лише технічною вимогою, а й елементом прозорої системи контролю, яка підвищує довіру міжнародних партнерів.
