Попри воєнні ризики та обмеження доступу до окремих територій, український агросектор зберігає потенціал для масштабної посівної кампанії. За поточними оцінками, у 2026 році загальна площа під сільськогосподарськими культурами може становити 22–23 млн га за умови, що ситуація на фронті не зазнає суттєвих змін. Такий обсяг відповідає адаптованій моделі землекористування, яку аграрії сформували в умовах повномасштабної війни.
Як повідомив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, значна частина цієї площі вже закладена під озимі культури. Станом на нинішній момент посіяно майже 6 млн га, з яких 4,8 млн га припадає на озиму пшеницю. Крім того, аграрії засіяли 1,1 млн га озимого ріпаку, 570 тис. га озимого ячменю та близько 70 тис. га озимого жита. Така структура відображає прагнення господарств зберегти стабільні зернові та олійні баланси, орієнтовані як на внутрішні потреби, так і на експорт.
«Ці цифри ще можуть дещо уточнюватися через складність збору інформації», — додав фахівець.
Він наголосив, що навіть у складний рік країна здатна сформувати врожай, достатній для забезпечення продовольчої безпеки та виконання експортних зобов’язань. За його словами, ключовим фактором залишається врожайність пшениці, адже саме ця культура формує основу споживчого балансу.
«Якщо змолотимо по 40 ц/га (близько 20 млн т), і якщо навіть половина буде харчової пшениці — то це майже 9 млн т (а Україні на рік її потрібно приблизно 3,5 млн т). Тобто в нас буде трирічний запас — звісно, якщо росіяни вкотре не розіб'ють елеватори, залізницю тощо», — пояснив Павло Коваль.
Що стосується ярих культур, то їхня структура формується насамперед з огляду на економічну ефективність і можливості експорту. Однією з ключових культур ярого клину, за оцінкою експерта, знову стане соняшник, який зберігає статус найбільш маржинальної культури в перерахунку на гектар. Його посіви, ймовірно, знову наблизяться до рівня 5 млн га. Важливу роль також відіграватимуть кукурудза та соя, які залишаються затребуваними на зовнішніх ринках і добре вписуються в сівозміни.
Натомість площі під ярим ячменем продовжують скорочуватися. За прогнозами, вони становитимуть близько 500 тис. га, що робить цю культуру однією з тих, які найбільше втратили позиції за останні роки через нижчу рентабельність і обмежений експортний потенціал.
Окрему увагу Павло Коваль звернув на ситуацію з цукровими буряками, посіви яких поступово зменшуються. Якщо у 2023–2024 роках площі під цією культурою сягали 250 тис. га, то в поточному маркетинговому році вони скоротилися до 199 тис. га. Водночас зібраний урожай дозволив виробити 1,72 млн т цукру, що суттєво перевищує внутрішні потреби країни.
«На сьогодні можна констатувати, що в Україні знижуються посіви цукрових буряків: якщо у 2023–2024 роках ми сіяли 250 тис. га, то цього маркетингового року — лише 199 тис. га. Із зібраного врожаю виготовили 1,72 млн т цукру, а на внутрішній ринок треба близько 900 тис. т. Тобто десь 800 тис. т нам слід експортувати», — резюмував Павло Коваль.
Таким чином, структура посівів у 2026 році формуватиметься під впливом безпекових факторів, економічної доцільності та експортних можливостей, що вже стало новою нормою для українського аграрного сектору.
