Україна переходить до більш предметної фази переговорного процесу щодо членства в Європейському Союзі. Йдеться про визначення конкретних завдань на 2026 рік, підготовку галузевих позицій та встановлення термінів реалізації необхідних реформ. Особлива увага приділяється аграрному сектору, який залишається одним із найважливіших напрямів євроінтеграції.
Такі питання розглядалися під час засідання міжвідомчої робочої групи, яка координує переговорний процес щодо вступу до ЄС та приведення українського законодавства у відповідність до європейських норм. Про перебіг роботи повідомили у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства.
Однією з центральних тем став переговорний розділ 12, що охоплює безпечність харчових продуктів, ветеринарну та фітосанітарну політику. До нього входять вимоги щодо контролю якості харчів, захисту здоров’я рослин, поводження з тваринами, використання генетично модифікованих організмів, а також система державного нагляду. Цей напрям вважається одним із найскладніших, оскільки передбачає не лише оновлення нормативної бази, а й модернізацію установ та запуск сучасних механізмів контролю.
Наразі Україна вже отримала 11 основних орієнтирів у межах цього розділу. Водночас національна програма передбачає виконання 130 завдань, серед яких адаптація 177 нормативних актів права ЄС. Це значний обсяг роботи, який потребує поетапної реалізації та координації між різними органами влади.
До пріоритетних кроків віднесено завершення гармонізації законодавства у сфері добробуту тварин, посилення офіційного контролю, оновлення роботи компетентних органів та впровадження європейських підходів у використанні засобів захисту рослин. Такі зміни мають підвищити довіру до української продукції на зовнішніх ринках і спростити доступ виробників до європейського простору торгівлі.
Заступник міністра Тарас Висоцький під час обговорення наголосив, що цей розділ переговорів є одним із найбільш ресурсомістких. За його словами, йдеться одночасно про законодавчі зміни, інституційне оновлення та впровадження практичних інструментів за стандартами ЄС. Він зазначив, що кінцевою метою має стати посилення конкурентоспроможності українського агросектору, а також сфер рибальства й аквакультури.
Окремо учасники засідання зосередилися на розділі 11, який стосується сільського господарства та розвитку сільських територій. Саме цей блок передбачає створення систем управління державною підтримкою, контроль за використанням коштів ЄС та розвиток цифрової інфраструктури аграрної політики.
У 2026 році основні зусилля планують спрямувати на запуск Виплатної агенції, впровадження Інтегрованої системи адміністрування і контролю, формування механізму управління фінансуванням ЄС та подальший розвиток цифрових сервісів на базі Державного аграрного реєстру. Загалом у межах цього напряму визначено 46 цілей, які включають імплементацію 67 актів європейського законодавства.
Заступник міністра Денис Башлик зазначив, що 2026 рік має стати періодом практичної інтеграції України до Спільної аграрної політики ЄС. За його словами, ключовим завданням є запуск інституцій і цифрових рішень, здатних забезпечити прозоре адміністрування підтримки аграрного сектору та ефективне входження до європейських політик.
Водночас перед державою залишаються серйозні виклики. Для реалізації запланованих змін потрібні значні фінансові ресурси, модернізація ІТ-систем, підготовка фахівців та зміцнення інституційної спроможності органів, відповідальних за впровадження реформ. Саме від темпів виконання цих завдань значною мірою залежатиме успішність переговорного процесу в аграрній сфері.
