На Черкащині аграрії дедалі активніше використовують безпілотні технології для польових робіт. Одним із прикладів став фермер із села Носачів Роман Косенко, який застосовує у господарстві агродрон для підживлення культур і догляду за посівами. Така техніка дає змогу за день обробляти понад 50 гектарів землі та працювати навіть тоді, коли звичайна техніка не може виїхати в поле.
За словами фермера, в умовах війни використання агродронів стало особливо актуальним. Вони допомагають скоротити витрати на пальне, зменшити потребу в робочій силі та підтримувати виробничий процес навіть у складних обставинах. Для багатьох господарств це один із варіантів збереження ефективності роботи.
Перед початком польоту дрон заправляють водою та добривами. Надалі його використовують для внесення поживних речовин на посіви озимої пшениці та ріпаку. Роман Косенко зазначив, що за допомогою такого обладнання можна оперативно реагувати на погодні ризики, зокрема підтримувати рослини у періоди весняних приморозків і зменшувати стрес для культур.
Керування технікою відбувається з використанням цифрових карт. Пілот Ігор Жигилій пояснив, що спочатку оператор задає межі поля та вносить потрібні параметри, після чого апарат виконує роботу автоматично за заданим маршрутом. Це дає змогу зберігати точність обробітку та рівномірно розподіляти добрива чи засоби захисту рослин.
Фермер також наголосив, що один агродрон фактично може замінити кількох працівників і частину самохідної техніки. Крім економії пального, важливою перевагою є відсутність тиску на ґрунт. На відміну від важких машин, безпілотник не ущільнює землю та не пошкоджує посіви під час руху. Це особливо важливо у вологий період або на полях із густими сходами.
Ще однією перевагою є можливість працювати після дощу. Коли трактор не може зайти на перезволожене поле, дрон здатний продовжувати обробіток з повітря. Для аграріїв це означає менші затримки у проведенні технологічних операцій, адже у рослинництві час внесення добрив або захисту культур часто має вирішальне значення.
Система також фіксує результати роботи: площу обробітку, швидкість польоту, норму внесення препаратів та інші показники. Такі цифрові дані дозволяють точніше контролювати витрати ресурсів і планувати подальші польові операції.
Водночас використання агродронів залежить від погодних умов. За словами господаря, перед кожним вильотом необхідно враховувати температуру повітря, силу та напрямок вітру. Це особливо важливо під час роботи із засобами захисту рослин, щоб забезпечити ефективність препаратів і не допустити небажаного розпилення за межі поля.
Окремим викликом залишаються воєнні ризики. Під час повітряних тривог робота з безпілотниками зупиняється. Крім того, на використання техніки впливають засоби радіоелектронної боротьби та перебої із супутниковим сигналом, на якому базується навігація дрона. Попри це виробники постійно вдосконалюють системи зв’язку та управління.
За словами фермера, сучасні агродрони можуть не лише вносити добрива чи препарати, а й створювати карти полів та аналізувати стан посівів. Це допомагає виявляти проблемні ділянки ще до того, як зміни стануть помітними візуально, а отже — швидше реагувати та зберігати врожайність.
