Україна розширює міжнародну співпрацю у сфері збереження рослинних генетичних ресурсів, долучаючись до глобальної системи, яка забезпечує збереження та обмін цінним селекційним матеріалом. Уже в серпні 2026 року держава стане 156-ю Договірною Стороною Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства. Це рішення відкриє українським науковцям і селекціонерам доступ до міжнародної бази, що налічує близько 2 млн зразків найважливіших сільськогосподарських культур.
Наступним практичним кроком стане передача українського насіннєвого матеріалу до одного з найвідоміших світових центрів довготривалого зберігання. Уже в жовтні країна планує передати першу тисячу зразків насіння зернових і кормових культур до Глобального насіннєвого сховища на Шпіцбергені. Такі резервні колекції створюють для того, щоб зберегти генетичне різноманіття рослин навіть у разі природних катастроф, воєн чи інших надзвичайних ситуацій.
Приєднання до договору також розширить можливості української науки. Фахівці отримають доступ до Глобальної інформаційної системи Договору (GLIS), яка об'єднує інформацію про генетичні ресурси рослин і сприяє міжнародному обміну даними. Це дозволить ефективніше використовувати світовий селекційний матеріал під час створення нових сортів, здатних краще переносити зміни клімату, протистояти хворобам і шкідникам, а також забезпечувати стабільні врожаї.
Розвиток власної селекції має стратегічне значення для аграрного сектору. Наявність сучасних вітчизняних сортів дає змогу зменшувати залежність від імпортного насіння, швидше реагувати на зміни природних умов і забезпечувати стабільність виробництва продовольства.
«Приєднання до Міжнародного договору надасть Україні доступ до глобальної системи генетичних ресурсів рослин, що має критично важливе значення для селекції та відновлення аграрного сектору. Це дозволить створювати нові сорти, стійкі до кліматичних змін та хвороб. В умовах війни та втрати частини генетичних ресурсів це рішення є важливим кроком на шляху до зміцнення продовольчої безпеки та забезпечення довгострокової стійкості аграрного сектору», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Приєднання до міжнародної системи має важливе значення і для збереження української генетичної спадщини. Через повномасштабну війну частина наукових колекцій опинилася на тимчасово окупованих територіях, а окремі об'єкти інфраструктури зазнали пошкоджень. Саме тому резервне зберігання насіння та міжнародна співпраця стали одним із ключових інструментів захисту національного генетичного фонду.
Важливість українських колекцій для світової науки відзначає і секретар Міжнародного договору Кент Ннадозі. За його оцінкою, генетичний матеріал, який зберігається в Україні, є надзвичайно цінним для міжнародної селекції. Йдеться насамперед про колекції пшениці, ячменю, вівса, зернобобових і кормових культур, які широко використовуються у світовому сільському господарстві.
Національний генбанк України належить до десяти найбільших у світі. Його фонди містять понад 154,3 тис. зразків 2 002 видів рослин, із яких майже 57 тис. мають українське походження. Саме ці колекції є основою для створення нових сортів і проведення наукових досліджень, а також мають вагоме значення для збереження біорізноманіття культурних рослин.
Після початку війни міжнародні партнери долучилися до збереження українського насіннєвого фонду. За підтримки ФАО, Європейської комісії, NordGen, Глобального трастового фонду різноманіття культур та інших організацій у листопаді 2025 року було створено Дублетний центр, призначений для безпечного резервного зберігання українських колекцій насіння. Повноправна участь України у Міжнародному договорі стане ще одним кроком до посилення міжнародної інтеграції та правового захисту національних генетичних ресурсів.
Вступ до договору також відповідає завданням Стратегії розвитку системи генетичних ресурсів рослин України на 2024–2028 роки. Документ передбачає вдосконалення механізмів збереження, використання та поповнення національних колекцій, адже генетичне різноманіття рослин є основою селекції, продовольчої безпеки та сталого розвитку аграрної галузі в довгостроковій перспективі.
