Після звільнення території та завершення розмінування земель Інститут картоплярства Національної академії аграрних наук України, що працює у селищі Немішаєве, фактично повернувся до повноцінної діяльності. Наразі установа поступово досягає довоєнних показників роботи, продовжуючи селекційні дослідження, виробництво насіннєвого матеріалу та забезпечення ним українських аграріїв.
Одним із ключових етапів відновлення стало очищення від вибухонебезпечних предметів близько 800 гектарів земель, які використовуються для наукових досліджень і вирощування картоплі. Це дозволило інституту знову повноцінно проводити польові роботи та реалізовувати селекційні програми.
Директор Інституту картоплярства Микола Фурдига повідомив, що під час російської окупації вдалося зберегти найцінніше надбання установи — колекцію генофонду картоплі, яка налічує 3,4 тисячі зразків. Для цього матеріали доводилося переховувати та перевозити до безпечніших регіонів України. Він також зазначив, що завдяки міжнародній гуманітарній допомозі у розмірі 4 млн грн вдалося відновити лабораторії й тепличний комплекс, а також придбати сучасну сільськогосподарську техніку, серед якої трактор, сортувальне обладнання та машини для внесення добрив.
Селекційна робота в інституті триває безперервно. Щороку науковці створюють нові сорти картоплі, адаптовані до різних кліматичних умов України та потреб виробників. Серед них є сорти, призначені для переробної промисловості, зокрема виготовлення картоплі фрі та чіпсів, а також сорти дієтичного призначення. Розвиток власної селекції має важливе значення для продовольчої безпеки країни та зменшення залежності від імпортного насіння.
Завідувачка відділу біотехнології та селекції Тетяна Купріянова пояснила, що створення якісного насіннєвого матеріалу починається у лабораторних умовах, після чого процес продовжується в теплицях. За її словами, оздоровлення рослин від вірусних інфекцій здійснюється за допомогою біотехнологічних методів, зокрема хіміотерапії та термотерапії. Це дозволяє отримувати здоровий насіннєвий матеріал із високим потенціалом урожайності, який надалі використовують українські фермери.
В інституті також наголошують, що використання насіння української селекції дає виробникам можливість скоротити витрати на вирощування культури без втрати продуктивності. За словами Миколи Фурдиги, головним аргументом для аграріїв має бути економічна ефективність, а не патріотичні міркування. Він підкреслив, що окремі вітчизняні сорти забезпечують нижчу собівартість виробництва, не поступаються іноземним аналогам за врожайністю, а деякі з них здатні формувати врожай до 100 т/га.
Крім наукової та селекційної діяльності, інститут бере участь у підтримці постраждалих від війни територій. За підтримки Міжнародного Комітету Червоного Хреста елітний насіннєвий матеріал, вироблений установою, закуповують для подальшої передачі мешканцям прифронтових громад, які займаються вирощуванням картоплі. Це сприяє відновленню місцевого сільськогосподарського виробництва та забезпеченню населення якісним посадковим матеріалом.
