Із 16 вересня 2026 року в Україні остаточно набуває чинності закон №3339-IX «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку ГМО». Документ встановлює різні вимоги до вирощування, ввезення та обігу генетично модифікованих культур залежно від їхнього виду.
Нові правила передбачають такі обмеження:
- кукурудза — запроваджується безстрокова заборона на вирощування, державну реєстрацію та імпорт ГМ-продукції. Проведення наукових досліджень залишатиметься можливим за спеціального дозволу;
- ріпак і цукрові буряки — вирощування генетично модифікованих сортів буде заборонене протягом п’яти років, до 16 вересня 2031 року;
- соя та інші культури — прямої заборони на вирощування закон не встановлює, однак використовувати можна буде лише ті ГМ-сорти, які пройшли відповідну державну реєстрацію.
Найбільш суттєві обмеження стосуватимуться саме ГМ-кукурудзи. Закон передбачає заборону не лише її вирощування, а й польових досліджень та випробувань, державної реєстрації, розміщення на українському ринку та ввезення в країну.
Виняток зроблено для наукової діяльності. Досліджувати ГМ-кукурудзу можна буде за умови отримання спеціального дозволу.
Фактично це означає, що після 16 вересня в Україні не залишатиметься легально доступного насіння чи гібридів ГМ-кукурудзи для комерційного посіву. Це стосується і продукції іноземного походження. Насіннєві компанії надалі зможуть реалізовувати гібриди кукурудзи без ГМО.
Водночас, за оцінкою менеджера з продукту «Кукурудза» компанії «КВС-УКРАЇНА» Ігоря Давидюка, нові вимоги навряд чи спричинять істотні зміни на ринку цієї культури. Він зазначив, що нині використання ГМ-кукурудзи в Україні перебуває на дуже низькому рівні та не досягає навіть 3–5%, які фіксувалися у 2021 році.
Причину невисокого поширення ГМ-кукурудзи фахівець пов’язує насамперед з економікою її вирощування. За його словами, за наявності сформованого ринку не-ГМ продукції українським виробникам немає достатньої економічної мотивації переходити на ГМ-гібриди. Тому очікувати кардинальної перебудови сегмента після набуття чинності новими правилами, на його думку, не варто.
Окремий перехідний період закон передбачає для ріпаку та цукрових буряків. Заборона на вирощування їхніх генетично модифікованих сортів діятиме з 16 вересня 2026 року до 16 вересня 2031 року.
При цьому обмеження не поширюється на всі види продукції, пов’язані з цими культурами. Зокрема, закон залишає можливість:
- імпортувати готову не-ГМ продукцію з ріпаку та цукрових буряків;
- здійснювати транзит ГМ-насіння;
- торгувати ГМ-насінням, яке не призначене для посіву в Україні.
Важливим є розмежування між живими організмами та переробленою продукцією. Документ забороняє ввезення саме живих організмів — насіння або зерна, здатного до репродукції.
Натомість перероблені товари, зокрема шрот або олія, у яких можуть бути присутні сліди ГМО, підпадають під загальні вимоги щодо розміщення такої продукції на ринку. Для них необхідна відповідна реєстрація.
Таким чином, нові правила не встановлюють однакового режиму для всіх генетично модифікованих культур. Для кукурудзи передбачено найбільш жорсткі обмеження, ріпак і цукрові буряки отримують п’ятирічний період заборони на вирощування, а для сої та інших культур ключовою умовою залишається використання зареєстрованих ГМ-сортів.
