Україна та Естонія планують поглиблювати співпрацю в аграрній сфері на тлі викликів, які війна створює для виробництва та експорту української продукції. Зокрема, сторони розглянули можливості для збереження експортних потоків після російських атак на портову інфраструктуру Великої Одеси.
Відповідні питання Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький обговорив із Міністром у справах регіонів та сільського господарства Естонської Республіки Хендріком Йоганнесом Террасом.
До переговорів також долучилися заступник Міністра Денис Башлик, представники Групи підтримки реформ у сфері АПК (RST AGRO) та програми «Create Ukraine». Естонську сторону представляли фахівці Управління сільськогосподарських реєстрів та інформації (PRIA) і представники Посольства Естонії в Україні.
Однією з головних тем стали морські перевезення. Український аграрний сектор значною мірою орієнтований на зовнішні ринки, тому стабільна робота експортної логістики безпосередньо впливає на можливості виробників реалізовувати зерно та іншу продукцію.
«Близько 70% продукції агропромислового комплексу має йти на зовнішні ринки. Понад 90% агропродукції експортувалися через чорноморські порти. Російські атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру створюють серйозні ризики для української економіки та стабільності міжнародних продовольчих ланцюгів. Ми розвиваємо альтернативні маршрути, однак їхні можливості обмежені. Тому сьогодні важливо разом із міжнародними партнерами шукати рішення, які дозволять зберегти український експорт і виробництво», – зазначив Тарас Висоцький.
За наявними оцінками, альтернативна логістика наразі здатна забезпечувати близько 44% необхідних Україні обсягів експорту агропродукції. Українська сторона розглядає можливість довести цей показник до 50%, однак подальше збільшення пропускної спроможності без повноцінного використання морських портів залишається складним завданням.
У цьому контексті окремо розглядали балтійський напрямок. Використання портів у Балтійському регіоні може стати одним із додаткових каналів для українського експорту, однак його стримує висока собівартість перевезень. За оцінкою української сторони, транспортування однієї тонни зерна через такий маршрут може коштувати приблизно на 100 доларів більше.
Серед потенційних пунктів перевалки називали порти Гданська, Клайпеди, Лієпаї та Гамбурга. За нинішніх цінових умов додаткове логістичне навантаження є надто значним для самих агровиробників, тому Україна порушує питання міжнародної фінансової підтримки.
Потенційний обсяг експорту зерна через балтійські порти оцінюють до 20 млн тонн. Для компенсації додаткових транспортних витрат, за розрахунками української сторони, може знадобитися від 1,5 до 2 млрд доларів США. Україна вже звернулася до Європейського Союзу та міжнародних партнерів щодо можливості фінансування, яке дозволило б підтримати необхідні обсяги експорту.
Ще одним питанням стала перевірка походження зерна. Йдеться, зокрема, про необхідність запобігати потраплянню до європейської логістичної системи продукції з Росії або тимчасово окупованих територій України. Українська сторона заявила про готовність надати партнерам методику верифікації походження зерна, яку розробляли спільно з Великою Британією.
Під час переговорів також приділили увагу фінансовій підтримці українських фермерів. Окремо розглядалася співпраця в рамках Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку (IFAD), яка може використовуватися для розширення доступу малих виробників до фінансових ресурсів.
«Для нас важливо розширювати доступ українських фермерів до фінансових ресурсів і використовувати для цього можливості міжнародних фінансових інституцій. Співпраця в межах IFAD може стати додатковим інструментом підтримки малих виробників, зокрема через залучення фінансування та розвиток відповідних програм. Ми зацікавлені у подальшому поглибленні цієї роботи разом із міжнародними партнерами», – зазначив Денис Башлик.
Окремий блок переговорів стосувався інституційної підготовки України до роботи за правилами Спільної аграрної політики ЄС. Зокрема, сторони обговорили створення Виплатної агенції в Україні. Така інституція має бути частиною системи управління аграрною підтримкою відповідно до європейських вимог.
Естонія у цьому напрямі може надати практичну експертизу: її відповідні структури мають понад 25 років досвіду роботи. Представники країни підтвердили готовність передавати Україні напрацювання та досвід функціонування системи аграрних виплат.
Під час зустрічі українська сторона також відзначила співпрацю з Естонським центром міжнародного розвитку (ESTDEV). Подальша взаємодія має бути спрямована на підтримку реформ в аграрній сфері, обмін експертизою та розвиток співпраці між профільними відомствами двох країн.
Таким чином, переговори охопили як нагальні питання воєнної логістики та фінансової підтримки фермерів, так і довгострокові завдання, пов’язані з адаптацією української аграрної політики до норм Європейського Союзу.
