Український аграрний сектор у 2026 році, за попередніми оцінками, зможе повністю закрити внутрішні потреби держави в основних зернових культурах і водночас зберегти значний потенціал для зовнішніх поставок. Загальний урожай зернових прогнозується на рівні 60,4 млн тонн, що майже відповідає показникам попереднього сезону. Про це повідомив Тарас Висоцький під час форуму Хлібна індустрія 2026, який уже четвертий рік поспіль слугує майданчиком для координації дій між державою та бізнесом перед стартом нового маркетингового року.
Особливе значення у структурі виробництва традиційно має пшениця. За оцінками, обсяг її пропозиції разом із перехідними запасами становитиме близько 26,6 млн тонн, тоді як внутрішнє споживання потребує лише 6,4 млн тонн. Такий баланс означає достатній резерв для продовольчої безпеки, стабільної роботи переробної галузі та експорту. Для України пшениця залишається однією з ключових культур не лише з точки зору продовольства, а й валютних надходжень.
Весняна посівна кампанія цього року проходила у складніших умовах, ніж зазвичай. Причиною стали затяжне похолодання та надлишок вологи у ґрунтах, що сповільнило проведення робіт і відтермінувало висів пізніх культур. Такі погодні фактори особливо впливають на культури, які чутливі до календарних строків посіву.
«Насамперед погодні ризики зараз стосуються кукурудзи, оскільки ця культура найбільш залежить від строків сівби, температурного режиму та рівня вологи під час вегетації. Водночас прогноз по пшениці та ячменю є цілком реалістичним і надійним для забезпечення продовольчого балансу, а аграрний сектор демонструє здатність адаптуватися навіть у непростих умовах», – зазначив Тарас Висоцький.
За попередніми підрахунками, валовий збір основних культур може бути таким:
- пшениця — близько 22,4 млн тонн;
- ячмінь — близько 4,7 млн тонн;
- кукурудза — близько 31,6 млн тонн.
Окремо на форумі обговорювали сегмент продовольчої пшениці, яка використовується для виробництва борошна та хлібопекарської продукції. Очікується, що її врожай сягне приблизно 9,1 млн тонн, а разом із залишками попереднього періоду загальна пропозиція може становити 11,7 млн тонн. Саме цей ресурс є критично важливим для стабільної роботи млинів, пекарень та харчової промисловості.
Для держави одним із головних завдань залишається правильне співвідношення між експортом і внутрішнім споживанням. Регулярний моніторинг зернових балансів, взаємодія з учасниками ринку та достатні резерви дозволяють уникати дефіциту сировини й цінових коливань. Це особливо важливо в умовах воєнного часу, коли продовольча стабільність напряму впливає на економічну безпеку країни.
Паралельно в Україні посилюється тенденція до глибшої переробки зерна. Галузь поступово відходить від моделі продажу виключно сировини та нарощує виробництво товарів із вищою доданою вартістю. Йдеться про борошно, хлібобулочні вироби, заморожені продукти та різноманітні напівфабрикати. Такий напрям дозволяє створювати додаткові робочі місця, збільшувати доходи підприємств і розширювати присутність української продукції на міжнародних ринках.
Активно розвиваються також сегменти HoReCa та Bake-off. Попит на продукцію високого ступеня готовності зростає як всередині країни, так і за її межами. Для торговельних мереж, кафе, ресторанів і готелів це зручний формат, що дозволяє скорочувати витрати часу та забезпечувати стабільну якість продукції.
Учасники форуму також відзначили, що за останні роки галузь значно зміцнила свою стійкість. Підприємства перебудували логістичні маршрути, інвестували в енергонезалежність, резервні системи живлення та оперативне управління ризиками. Саме ця адаптивність дає можливість не лише втримувати стабільність роботи, а й розширювати виробництво продукції з більшою доданою вартістю навіть у складних умовах.
