Україна розглядається як одна з країн, що потенційно можуть посісти провідні позиції у виробництві часнику в Європі. Інтерес до цієї культури зростає серед агровиробників, адже вона може стати альтернативою традиційним зерновим напрямкам і частково знизити виробничі ризики. Водночас розвиток галузі відбувається нерівномірно через низку організаційних та економічних викликів.
Практичний досвід у цій сфері має Михайло Сорока, керівник компанії АГРОМОММ та власник торгової марки «ЛЮБАША». Підприємство займається вирощуванням часнику понад два десятиліття, а нині обробляє близько 67 гектарів у Кіровоградській та Дніпропетровській областях. Саме на основі цього досвіду він оцінює стан і перспективи галузі.
Останніми роками українські фермери дедалі частіше розглядають нішеві культури як інструмент диверсифікації виробництва. Це пов’язано з бажанням зменшити залежність від традиційних культур і підвищити рентабельність господарств. Серед таких напрямів особливу увагу привертає часник, однак практична реалізація планів часто виявляється складнішою, ніж початкові розрахунки.
Сорока звертає увагу на те, що ключова проблема полягає у відсутності комплексного підходу до виробництва. Йдеться про весь ланцюг — від якісного посадкового матеріалу та технології вирощування до технічного забезпечення, зберігання, переробки та реалізації продукції. Часто недооцінка хоча б одного з цих етапів призводить до фінансових втрат у господарствах.
Ще одним стримувальним фактором він називає слабкий рівень кооперації між виробниками. У міжнародній практиці аграрні об’єднання дозволяють зменшувати витрати та ефективніше виходити на ринки, тоді як в Україні переважає індивідуальний підхід, що ускладнює розвиток галузі як системи.
Додатковий тиск на формування ринку чинить імпортна продукція, яка часто надходить за нижчими цінами та не завжди відповідає очікуваним стандартам якості. Це створює нерівні умови конкуренції для місцевих виробників і впливає на стабільність внутрішнього ринку. У результаті галузь ще перебуває на етапі становлення та потребує структурного розвитку.
Попри ці труднощі, фахівці галузі вважають, що Україна має всі передумови для посилення своїх позицій у європейському виробництві часнику. Йдеться насамперед про родючі ґрунти, кліматичні умови та досвід аграріїв, який поступово накопичується.
Окрему роль у розвитку напряму відіграють професійні заходи та галузеві форуми, де обговорюються технології вирощування, захист рослин, живлення, а також питання переробки й зберігання продукції. Такі події сприяють обміну досвідом між фермерами різного масштабу — від невеликих господарств до великих виробників.
Такий захід запланований на 29 травня 2026 року в Умані. Початок роботи форуму — об 11:00.
Для участі передбачена попередня реєстрація, отримати запрошення можна за телефоном 0987883658. Організатори зазначають, що участь у заході є безкоштовною, що має сприяти ширшому залученню фермерів, технологів і всіх зацікавлених у розвитку галузі часниківництва.
Такі відкриті формати зазвичай дають можливість учасникам не лише ознайомитися з технологічними рішеннями, а й безпосередньо обговорити практичні питання вирощування, зберігання та збуту продукції в межах однієї професійної платформи.
За словами Михайла Сороки, подібні зустрічі дозволяють систематизувати знання про галузь і зрозуміти її повний виробничий цикл, що є критично важливим для тих, хто планує зайти у цей бізнес або розширити існуюче виробництво.
