У січні–червні 2025 року Україна суттєво посилила свої позиції як ключовий світовий постачальник рослинної олії, попри складну геополітичну ситуацію. Основний внесок у валютну виручку країни традиційно зробила соняшникова олія. За перше півріччя її експорт перевищив 2,4 млн тонн, що принесло Україні $2,77 млрд прибутку.
Головними ринками збуту залишаються країни Європи та Азії. Найбільші обсяги соняшникової олії закупила Іспанія, яка імпортувала продукцію на суму $356,95 млн (12,88% загального експорту). Італія займає друге місце з показником у $337,49 млн (12,18%), а третє — Індія, яка придбала українську продукцію на $326,07 млн, що становить 11,77% усього експорту.
Така структура поставок підтверджує диверсифікацію ринків та залежність українського агроекспорту від стабільного попиту в межах ЄС і Південної Азії. Експерти зазначають, що збереження високого попиту з боку традиційних партнерів дозволяє виробникам більш впевнено планувати посівні площі під соняшник у наступних сезонах, навіть за умов зростання витрат.
Водночас ситуація з ріпаковою олією демонструє різко негативну динаміку. У першому півріччі 2025 року її експорт упав майже на три чверті у порівнянні з аналогічним періодом торік — до 19,99 тис. тонн. Це спричинило зменшення доходу від продажів на 65,5%, до $58,02 млн. Серед основних країн-споживачів ріпакової олії — Нідерланди ($7,75 млн, або 39,29%), Німеччина ($4,23 млн, або 21,44%) та Словаччина ($2,59 млн, або 13,13%).
Причинами такого обвалу аналітики називають скорочення валового збору ріпаку внаслідок посухи, а також зміну пріоритетів у закупівлях з боку європейських трейдерів, які дедалі частіше віддають перевагу іншим видам олій, зокрема соєвій та пальмовій.
На тлі цього позитивно виділяється соєва олія, яка продемонструвала стабільне зростання. За перші шість місяців року обсяги її експорту зросли на 52%, а загальна виручка — удвічі, сягнувши $295,03 млн. Основним покупцем залишалася Польща, яка придбала майже 64% усієї експортованої продукції ($188,74 млн). Також до ключових імпортерів української соєвої олії увійшли Індія ($26,62 млн, 9,02%) та Німеччина ($11,93 млн, 4,04%).
Такий прорив свідчить про підвищення попиту на альтернативні види рослинної олії в умовах світових цінових коливань та пошуку більш збалансованих джерел білка та жирів для харчової промисловості. Українські переробники, у свою чергу, активніше інвестують у виробничі потужності для обробки сої, щоб відповісти на цю нову ринкову кон’юнктуру.
Загалом аграрний експорт олій залишається ключовим джерелом валютних надходжень в українську економіку. Але для підтримки динаміки й подальшого розвитку необхідно постійно адаптуватися до нових трендів на глобальному ринку, включаючи вимоги до сталості виробництва, логістичні виклики та конкуренцію з боку інших країн-виробників.
